Український журнал лісівництва та деревинознавства

Анатомічне дослідження видів Shorea у Шрі-Ланці

Чамінда Мутумала, Тілан Мудаліге, Файз Марікар
Завантажити статтю
Анотація

Шість видів роду Shorea, ендемічних для Шрі-Ланки – Beraliya dun (S. disticha), Navada dun (S. stipularis), Dun (S. zeylanica), Yakahalu dun (S. trapezifolia), Yakal dun (S. astylosa) та Thiniya dun (S. congestiflora) – є комерційно цінними породами деревини родини Dipterocarpaceae. Водночас їхня близька морфологічна подібність створює значні труднощі для точного визначення виду на рівні виду в польових умовах, торгівлі та під час переробки. Метою цього дослідження було встановити надійні анатомічні критерії деревини для розрізнення цих шести видів Shorea шляхом мікроструктурного аналізу та оцінки його кількісного зв’язку з щільністю деревини. Постійні зрізи в поперечній, радіальній та тангенціальній площинах були підготовлені та досліджені за допомогою світлової мікроскопії, при цьому діаметр судин і розміри променів вимірювалися за допомогою програмного забезпечення Micrometrics SE Premium, а щільність деревини визначалася методом витіснення води. Усі шість видів демонстрували як одиночне, так і групове розташування судин, при цьому середні діаметри судин суттєво відрізнялися між таксонами, що стало основною основою для мікроскопічного розрізнення. Будова променів варіювала від однорядної до багаторядної, а вимірювані відмінності у висоті та ширині променів мали додаткову діагностичну цінність. Патерни осьової паренхіми, включаючи паратрахеальні та апотрахеальні форми, послідовно відрізнялися між видами, підсилюючи анатомічні межі на клітинному рівні. Було виявлено статистично значущу негативну кореляцію між щільністю деревини та діаметром судин, що свідчить про те, що види з більшою щільністю характеризуються формуванням вужчих провідних елементів. Шляхом інтеграції розташування судин, морфології променів, розподілу паренхіми та значень щільності було побудовано дихотомічний визначальний ключ, який успішно та однозначно розрізняє всі шість таксонів. Розроблена в цьому дослідженні анатомічна структура та дихотомічний ключ пропонують інспекторам деревини, лісівникам і деревообробній промисловості науково обґрунтований практичний інструмент для точного визначення деревини дунових порід Шрі-Ланки як у необробленому, так і в обробленому вигляді

Ключові слова

анатомічні особливості; щільність деревини; анатомія деревини; ідентифікація деревини; характеристики судин; мікроскопічні особливості; дихотомічний ключ

ЦИТУВАТИ
Muthumala, Ch., Mudalige, T., & Marikar, F. (2026). Anatomical study of Shorea species in Sri Lanka. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 17(1), 43-56. https://doi.org/10.31548/forest/1.2026.43
Використані джерела
  1. Anuruddha, M.C., Morimoto, T., Gamage, S., & Marikar, F. (2025). Factors affecting fuel-wood consumption in the central highlands and conservation drawbacks to the montane forest system in Sri Lanka. Discover Forests, 1, article number 45. doi: 10.1007/s44415-025-00045-w.
  2. Atapattu, K., Perera, H., Kathriarachchi, H., & Gunawardena, A. (2022). Abundance and spatial distribution analyses of Stemonoporus moonii Thwaites (Dipterocarpaceae) – a critically endangered species endemic to Sri Lanka. Journal of Threatened Taxa, 14(1), 20426-20432. doi: 10.11609/jott.6970.14.1.20426-20432.
  3. Baas, P., et al. (2004). IAWA list of microscopic features for softwood identification. IAWA Journal, 25(1), 1-70.
  4. But, G.W.C., Wu, H.Y., Siu, T.Y., Chan, K.T., Wong, K.H., Lau, D.T.W., & Shaw, P.C. (2023). Comparison of DNA extraction methods on CITES-listed timber species and application in species authentication of commercial products using DNA barcoding. Scientific Reports, 13, article number 151. doi: 10.1038/s41598-022-27195-7.
  5. Cabral, J.P., Kafle, B., Subhani, M., Reiner, J., & Ashraf, M. (2022). Densification of timber: A review on the process, material properties, and application. Journal of Wood Science, 68, article number 20. doi: 10.1186/s10086-022-02028-3.
  6. Chalise, P., Paneru, Y.R., & Joshi, L. (2022). Anatomical study of Shorea robusta Gaertn. Journal of Plant Resources, 20(1), 113-120. doi: 10.3126/bdpr.v20i01.56599.
  7. Chathushaki, I.G., Muthumala, C.K., Arunakumara, K.K., & Marikar, F.M. (2025). An assessment of wood properties of lesser-known timber species in Sri Lanka. Bulletin of the Transilvania University of Brasov. Series II: Forestry, Wood Industry, Agricultural Food Engineering, 18(2), 83-94. doi: 10.31926/but.fwiafe.2025.18.67.2.6.
  8. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
  9. Dormontt, E.E., et al. (2015). Forensic timber identification: It’s time to integrate disciplines to combat illegal logging. Biological Conservation, 191, 790-798. doi: 10.1016/j.biocon.2015.06.038.
  10. Duffy, A.J. (2024). The “nature” of vertical school design – An evolving concept. Architecture, 4(3), 730-744. doi: 10.3390/architecture4030038.
  11. Erwin, A.F., Budi, A.S., Husein, N., & Yustika, E. (2025). Wood anatomical identification of Dipterocarpus humeratus Sloot and Dipterocarpus confertus Slooten from East Kalimantan. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1562, article number 012032. doi: 10.1088/1755-1315/1562/1/012032.
  12. Fajardo, A., Piper, F.I., & García‐Cervigón, A.I. (2022). The intraspecific relationship between wood density, vessel diameter and other traits across environmental gradients. Functional Ecology, 36(7), 1585-1598. doi: 10.1111/1365-2435.14069.
  13. Helmling, S. (2020). Identification of mixed tropical hardwood (MTH) by characteristic morphological features – a contribution to species protection (Doctoral dissertation, University of Hamburg, Hamburg, Germany).
  14. Laskowska, A., Majewska, K., Kozakiewicz, P., Mamiński, M., & Bryk, G. (2021). Case study of anatomy, physical and mechanical properties of the sapwood and heartwood of random tree Platycladus orientalis (L.) Franco from South-Eastern Poland. Forests, 12(7), article number 925. doi: 10.3390/f12070925.
  15. Malik, N., Edwards, D., & Freckleton, R.P. (2025). Comparative analyses and phylogenetic dependence in traits and trends of the Dipterocarpaceae. Ecology and Evolution, 15(1), article number e70784. doi: 10.1002/ece3.70784.
  16. Musa, A., Aminah, N.S., Kristanti, A.N., Amalia, R.T., Thant, T.M., Rajasulochana, P., & Takaya, Y. (2024). Phytochemical and pharmacological profile of genus Shorea: A review of the recent literature. Heliyon, 10(2), article number e23649. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e23649.
  17. Muthumala, C.K., De Silva, S., Alwis, P.L., Arunakumara, I.K., & Marikar, F.M. (2025). Assessment of quality parameters of finger-jointed timber products: A review. Bulletin of the Transilvania University of Brasov. Series II: Forestry, Wood Industry, Agricultural Food Engineering, 18(2), 65-82. doi: 10.31926/but.fwiafe.2025.18.67.1.5.
  18. Muthumala, C.K., De Silva, S., Alwis, P.L.A.G., & Arunakumara, K.K.I.U. (2022). Strength index-based timber classification of Sri Lankan timbers and potential for finger-joint production from wood off-cuts. International Wood Products Journal, 13(4), 263-271. doi: 10.1080/20426445.2022.2117929.
  19. Ohashi, S., Okada, N., Abdul Azim, A.A., Siripatanadilok, S., Veenin, T., Yahya, A.Z., & Nobuchi, T. (2014). Vessel feature changes as a tool for detecting annual rings in tropical trees. Trees, 28(1), 137-149. doi: 10.1007/s00468-013-0936-3.
  20. Wheeler, E.A., & Baas, P. (1998). Wood identification – a review. IAWA Journal, 19(3), 241-264. doi: 10.1163/22941932-90001528.
  21. Wheeler, E.A., Baas, P., & Gasson, P.E. (Eds.). (1989). IAWA list of microscopic features for hardwood identification (Vol. 10, pp. 219-332). Leiden: IAWA.