Український журнал лісівництва та деревинознавства

Представники роду Chamaecyparis Spach у колекціях ботанічних садів міста Києва

Сергій Ковалевський, Віталій Льодок
Завантажити статтю
Анотація

Представники роду Chamaecyparis Spach, попри обмежене використання в озелененні Києва через уявну примхливість, активно представлені в ботанічних колекціях міста та цінуються завдяки різноманіттю культиварів із декоративними ознаками. Метою досліджень була оцінка існуючого різноманіття видів та культиварів в колекціях ботанічних установ м. Київ. Проаналізовано колекційний фонд представників роду Chamaecyparis Spach у Національному ботанічному саду (НБС) імені М.М. Гришка НАН України, ботанічному саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ботанічному саду Національного університету біоресурсів і природокористування України. Визначено, що найбільша колекція зібрана в НБС імені М.М. Гришка, де представлені Chameacyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl. та 8 культиварів, Chameacyparis obtuse (Siebold & Zucc.) Endl. та 5 культиварів, Chameacyparis lawsoniana (A. Murray bis) Parl. та 11 культиварів. Загалом в ботанічних колекціях м. Києва виявлено 37 культиварів, зокрема найбільша кількість таксонів відмічена у Chameacyparis lawsoniana – 18 культиварів, найменша – Chameacyparis obtuse – 16 культиварів, Chameacyparis pisifera представлений 13 культиварами. Подано стислу характеристику видів та культиварів, що представлені в колекціях, описаний сучасний стан колекційних насаджень та розглянуто перспективи поповнення колекцій новими таксонами. Встановлено, що колекційні насадження дозволяють аналізувати рівень адаптації культиварів до місцевих кліматичних умов, репрезентують різновікові екземпляри та їх фізіологічний стан залежно від віку, походження та умов догляду. Асортимент рослин наявних в колекціях, зокрема віком понад 50 років, свідчив про достатню стійкість більшості культиварів та видових рослин до несприятливих чинників та можуть бути більш широко вкористані для озеленення в міських умовах. Результати дослідження можна використати для розширення асортименту декоративних хвойних рослин у міському озелененні шляхом впровадження перспективних культиварів Chamaecyparis Spach, адаптованих до умов Києва

Ключові слова

вид, культивар, асортимент, хвоїні рослини, коніферетум, дендрарій

ЦИТУВАТИ
Kovalevskii, S., & Lodok, V. (2025). Representatives of the genus Chamaecyparis Spach in the collections of botanical gardens in Kyiv. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 16(3), 40-56. https://doi.org/10.31548/forest/3.2025.40
Використані джерела
  1. Boiko, N.S. (Ed.). (2023). Maintaining collections of gymnosperms in Ukraine: Achievements, challenges, and prospects. Bila Tserkva: Bilotserkivdruk.
  2. Boniuk, Z.H., & Palagechi, R.M. (Eds.). (2023). Collection of woody plants of O.V. Fomin Botanical Garden: Guidebook-reference. Kyiv: Talkom.
  3. Brischke, C., Bollmus, S., Melcher, E., & Stephan, I. (2023). Biological durability and moisture dynamics of Dawn redwood (Metasequoia glyptostroboides) and Port Orford cedar (Chamaecyparis lawsoniana). Wood Material Science & Engineering, 18(3), 1024-1034. doi: 10.1080/17480272.2022.2101941.
  4. Cedro, A., Nowak, G., & Kowalewska-Kalkowska, H. (2021). Climate response in tree-rings of Sawara cypress [Chamaecyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl.] in Poland. Forests, 12(8), article number 967. doi: 10.3390/f12080967.
  5. Fiordi, A.C., & Maugini, E. (1977). On the megasporogenesis in Chamaecyparis lawsoniana Parl. Caryologia, 30(1), 77-96. doi: 10.1080/00087114.1977.10796683.
  6. Górski, K.M., Kowalczyk, T., Picot, L., Rijo, P., Ghorbanpour, M., & Sitarek, P. (2024). The precious potential of the sacred tree Chamaecyparis obtusa (Siebold & Zucc.) Endl. as a source of secondary metabolites with broad biological applications. International Journal of Molecular Sciences, 25(5), article number 2723. doi: 10.3390/ijms25052723.
  7. Hart, J.A., & Price, R.A. (1990). Genera of Cupressaceae (including Taxodiaceae) in the Southeastern United States. Journal of the Arnold Arboretum, 71, 275-322.
  8. Hoshino, D., Nishimura, N., & Yamamoto, S. (2001). Age, size structure and spatial pattern of major tree species in an old-growth Chamaecyparis obtusa forest, Central Japan. Forest Ecology and Management, 152(1-3), 31-43. doi: 10.1016/S0378-1127(00)00614-9.
  9. Kang, D.B., Sung, J.W., & Lee, D.H. (2021). Effects of shading and fertilizer treatments on the growth characteristics of Chamaecyparis obtusa (S. et Z.) Endlicher seedlings. Forest Science and Technology, 17(3), 125-134. doi: 10.1080/21580103.2021.1957722.
  10. Kato-Noguchi, H., Mori, K., Iwasaki, A., & Suenaga, K. (2024). Allelopathy and allelochemicals in Chamaecyparis obtusa leaves for the development of sustainable agriculture. Agronomy, 14(7), article number 1557. doi: 10.3390/agronomy14071557.
  11. Kitzmiller, J.H., & Sniezko, R.A. (2021). Range-wide genetic variation in Port-Orford-cedar (Chamaecyparis lawsoniana [A. Murr.] Parl.): I. Early height growth. In Frontiers of forest biology: Proceedings of the 1998 joint meeting of the North American Forest Biology Workshop and the Western. Boca Raton: CRC Press.
  12. Kokhno, N.A. (1987). Catalog of trees and shrubs of botanical gardens of the Ukrainian SSR. Kyiv: Naukova Dumka.
  13. Kolesnichenko, O.V., Slyusar, S.I., & Yakobchuk, O.M. (2010). Catalog of tree plants of the Botanical Garden of NUBiP Ukraine. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
  14. Kuznetsov, S.I. (2015). The phenofund of Pinophyta in Ukraine at the beginning of the 21st century: Changes in taxonomy, composition of collections, directions of introduction. Introduction of Plants, 4, 10-17. doi: 10.5281/zenodo.2527180
  15. Kuznetsov, S.I., Kushnir, A.I., Levon, F.M., Pushkar, V.V., Sukhanova, O.A., Kuznetsova, M.S., & Goncharenko, B.V. (2020). Assortment of trees, shrubs, and vines for landscape construction in Ukraine. Kyiv: CP “KOMPRINT”.
  16. Li, C.F., et al. (2015). Chamaecyparis montane cloud forest in Taiwan: Ecology and vegetation classification. Ecological Research, 30(5), 771-791. doi: 10.1007/s11284-015-1284-0.
  17. Morozko, A., & Kolesnichenko, O. (2024). Comprehensive assessment of the decorative value of Araliaceae Juss. woody species in the collection plantations of botanical gardens of Kyiv. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 20(6),105-120. doi: 10.31548/dopovidi/6.2024.105.
  18. Nagao, A., Sasaki, S., & Pharis, R.P. (2019). Chamaecyparis: En. white cedar, false cypress. In Handbook of flowering (pp. 170-188). Boca Raton: CRC Press.
  19. Osone, Y., et al. (2020). Plant trait database for Cryptomeria japonica and Chamaecyparis obtusa (SugiHinoki DB): Their physiology, morphology, anatomy and biochemistry. Ecological Research, 35(1), 274-275. doi: 10.1111/1440-1703.12062.
  20. POWO. (n.d.). Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Retrieved from http://www.plantsoftheworldonline.org/.
  21. Reshetnyak, T.A. (1980). Genus Chamaecyparis (Chamaegyparis Spach.) in connection with its introduction in Ukraine: Systematics, geography, ecological and biological features, and utilization paths. Manuscript, institute archive.
  22. Wang, Y., Ruhsam, M., Milne, R., Graham, S.W., Li, J., Tao, T., Zhang, Y., & Mao, K. (2022). Incomplete lineage sorting and local extinction shaped the complex evolutionary history of the Paleogene relict conifer genus, Chamaecyparis (Cupressaceae). Molecular Phylogenetics and Evolution, 172, article number 107485. doi: 10.1016/j.ympev.2022.107485.
  23. WFO. (2025). World Flora Online. Retrieved from http://www.worldfloraonline.org.
  24. Zaimenko, N.V., Cherevchenko, T.M., Gaponenko, M.B., Rakhmetov, D.B., & Shumik, M.I. (2020). M.M. Gryshko National Botanical Garden of NAS of Ukraine – an important scientific centre for the introduction and conservation of plant diversity in Ukraine. Plant Introduction, 3, 5-13. doi: 10.5281/zenodo.2550389.
  25. Zobel, D.B., & Hawk, G.M. (1980). The environment of Chamaecyparis lawsoniana. American Midland Naturalist, 103(1), 280-297.