Український журнал лісівництва та деревинознавства

ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДІБРАНИХ ФОРМ БЕРЕКИ ЛІКАРСЬКОЇ ДЛЯ УСПІШНОЇ АДРЕСНОЇ ІНТРОДУКЦІЇ ТА РЕІНТРОДУКЦІЇ В ЕКОМЕРЕЖУ УКРАЇНИ

Тетяна Захарівна Москалець, Валентин Віталійович Москалець, Олександр Леонідович Кратюк, Володимир Павлович Власюк, Олександра Олександрівна Климчук
Завантажити статтю
Анотація

В статті розглянуто проблематику щодо інтродукції і реінтродукції червонокнижного виду береки лікарської в систему декоративного садівництва та лісозахисних і лісових екосистем. Саме тому метою роботи було провести моніторинг зелених коридорів сільських і міських екосистем лісостепової зони України, дослідити та відібрати кращі за морфологічними ознаками і фізіологічними властивостями форми береки лікарської для перспективних напрямів поширення і збереження у вигляді чистих і мішаних насаджень. У наукових дослідженнях застосовано такі методи: маршрутний, польовий, біометричний, лабораторний, порівняльного аналізу, математично-статистичний. В процесі виконання роботи інтродуковано, вивчено в умовах in sity та ex sity та відібрано нові форми береки лікарської для перспектив подальшої їх інтродукції та реінтродукції в екомережу України та збереження для активації трофічних, форичних та інших типів біотичних взаємодій в єдиній територіальній екосистемі. У зоні зелених коридорів сільських і міських екосистем лісостепової зони України виявлено малопоширені біотипи Torminalis glaberrima (Gand.) Sennikov & Kurtto f. Intermedia Kossetz. Деякі екземпляри цих біотипів визначено як цінний матеріал для введення в систему плодового і декоративного садівництва, включаючи парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, а також пам’ятники природи, заповідні урочища, заказники і заповідники чистих і мішаних насаджень, алеї, лісомеліоративні смуги, тощо. Встановлено, що елементами новизни відібраних форм береки лікарської Єва, Подоляночка і Славка є особливість форми крони, яка визначає рівень продуктивності, мала і середня сила росту, нормальна реакція на формуючу обрізку (що впливає на крупність і урожайність плодів), висока ступінь цвітіння (60-80 %), крупно плідність (діаметр плоду понад 2 см), підвищена маса плоду (1,8-2,1 г), висока кількість плодів на суплідді (≥20 шт.), приємно-гармонійний смак плодів, висока якість плодів, відсутність періодичності в плодоношення в природі і в культурі, висока ксеногамія (69-75 %), висока урожайність плодів з рослини, підвищена зимостійкість (7,5 б.), висока посухостійкість (8 б.) і стійкість до шкідників, у т. ч. грушевого кліщика (7-9 б.). Результати досліджень можуть бути використані в перспективі поповнення чистих і мішаних насаджень екологічної мережі України

Ключові слова

Torminalis glaberrima (Gand.) Sennikov & Kurttof. Intermedia Kossetz., біохімічні властивості, нові біотипи, поповнення екологічної мережі, червонокнижний вид, вміст аскорбінової кислоти

ЦИТУВАТИ
Moskalets, T., Moskalets, V., Kratiuk, O., Vlasiuk, V., & Klymchuk, O. (2024). Ecological and biological features of the selected forms of checker tree for successful targeted introduction and reintroduction into the ecological network of Ukraine. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 15(1), 89-108. https://doi.org/10.31548/forest/1.2024.89
Використані джерела

[1] Aslan, C.E. (2019). Implications of non-native species for mutualistic network resistance and resilience. PLOS ONE, 14, article number e0217498. doi: 10.1371/journal.pone.0217498.

[2] Aytin, A., Korkut, S., & Cakicier, N. (2018). Heat-treated Sorbus torminalis. BioResources, 14(2), 3289-3300.

[3] Breil, M., Weber, A., & Pinto, J.G. (2023). The potential of an increased deciduous forest fraction to mitigate the effects of heat extremes in Europe. Biogeosciences, 20(12), 2237-2250. doi: 10.5194/bg-20-2237-2023.

[4] Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.

[5] Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1979, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.

[6] Douglass, F.J., et al. (2023). Reintroduction of at-risk forest tree species using biotechnology depends on regulatory policy, informed by science and with public support. New Forests, 54, 587-604. doi: 10.1007/s11056-023-09980-y.

[7] DSTU 8069:2015. (2015). Fruit and vegetable processing products. Titrimetric method for the determination of pectin substances. Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=81148.

[8] DSTU ISO 6557-2:2014. (2015). Fruits, vegetables and processed products. Determination of ascorbic acid content. Part 2. Practical methods (ISO 6557-2-1984, IDT). Retrieved from https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=84779.

[9] Gastauer, M., Ramos, S.J., Caldeira, C.F., & Siqueira, J.O. (2021). Reintroduction of native plants indicates the return of ecosystem services after iron mining at the Urucum Massif. Ecosphere. 12(11), article number e03762. doi: 10.1002/ecs2.3762.

[10] Grynyk, I.V., et al. (2019). Checkertree mountain ash (Sorbus torminalis (L.) Crantz): New breeding forms and promises of their use in horticulture. Horticulture, 74, 45-65. doi: 10.35205/0558-1125-2019-74-45-65.

[11] Kalinichenko, O.A. (2003). Decorative dendrology. Kyiv: Higher School.

[12] Kaźmierczakowa, R., Bloch-Orłowska, J., Celka, Z., Cwener, A., Dajdok, Z., Michalska-Hejduk, D., Pawlikowski, P., Szczęśniak, E., & Ziarnek, K. (2016). Polish red list of ferns and flowering plants. Polish red list of pteridophytes and flowering plants. Kraków: Institute of Nature Conservation, Polish Academy of Sciences.

[13] Kovanda, M. (1992). Sorbus L. – jeřáb. In S. Hejný, B. Slavík, J. Kirschner, & B. Křísa (Eds.), Květena České republiky (vol. 3, pp. 474-484). Praha: Academia.

[14] Kurtto, A., Sennikov, A.N., & Lampinen, R. (Eds.). (2018). Atlas Florae Europaeae. Distribution of vascular plants in Europe. Helsinki: The Committee for Mapping the Flora of Europe and Societas Biologica Fennica Vanamo Helsinki, Finland.

[15] Lanier, L., Rameau, G.-C., Keller, R., Joly, H.-I., Drapier, N., & Sevrin, É. (1990). L’Alisier torminal (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Revue Forestière Française, 42(1), 13-34. doi: 10.4267/2042/26038.

[16] Latté, K.P. (2021). Sorbus torminalis (L.) Crantz – die Elsbeere. Zeitschrift für Phytotherapie, 42(03), 155-162. doi: 10.1055/a-1150-9424.

[17] Lo, E.Y.Y., & Donoghue, M.J. (2012). Expanded phylogenetic and dating analyses of the apples and their relatives (Pyreae, Rosaceae). Molecular Phylogenetics and Evolution, 63(2), 230-243. doi: 10.1016/j.ympev.2011.10.005.

[18] Loewe-Muñoz, V., Río, R.D., Delard, C., & Balzarini, M. (2020). Mixed Pyrus pyraster and Sorbus torminalis plantations including companion species enhance high-quality timber production. European Journal of Forest Research, 4, 655-664. doi: 10.1007/s10342-020-01278-4.

[19] Löf, M., Madsen, P., Metslaid, M., Witzell, J., & Jacobs, D.F. (2019). Restoring forests: Regeneration and ecosystem function for the future. New Forests, 50, 139-151. doi: 10.1007/s11056-019-09713-0.

[20] Lundmark, H. (2020). Clear-cutting – the most discussed logging method in Swedish forest history (Doctoral thesis, Swedish University of Agricultural Sciences, Umeå, Sweden).

[21] Markivska, L.V., Yavorska, O.G., Shpak, N.P., Kornelyuk, A.A., & Lyubchenko, V.E. (2020). Prospective site for expansion of the territory of the Karmelyukovе Podillia National Nature Park. Biodiversity monitoring and protection in Ukraine: Applied aspects of biodiversity monitoring and protection. Series: Conservation Biology in Ukraine, 16(3), 392-400.

[22] Methodology for examination of varieties of fruit, berry, nut and grape plant varieties for distinction, homogeneity and stability. (2022). Retrieved from https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/PDF/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8/metodika-provedennya-ekspertizi-sortiv-roslin-grupi-plodovikh-yagidnikh-gorikhoplidnikh-ta-vinogradu-na-vidminnist-odnoridnist-i-stabilnist.pdf.

[23] Monumentaltrees. (n.d.). Photos of Wild Service Trees (Sorbus torminalis) in Austria. Retrieved from https://www.monumentaltrees.com/en/photos-sorbustorminalis/aut/.

[24] Mrynskyi, I.M., & Tymoshchuk, T.M. (2022). Pests of forests, horticultural crops and field protection plantations. Pests of hardwoods (Vol. 1). Odesa: Oldi+.

[25] Mоskаlеts, T.Z., Vоvkоhоn, A.H., Bаrаt, Y.M., Knyazyuk, O.V., & Verheles, P.N. (2020). Morphological and ecological peculiarities of checker tree mountain ash (Torminalis glaberrima) plants and biochemical composition of its fruits. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 11(3), 405-413. doi: 10.15421/022062.

[26] Pellicer, J., Clermont, S., Houston, L., Rich, T.C., & Fay, M.F. (2012). Cytotype diversity in the Sorbus complex (Rosaceae) in Britain: Sorting out the puzzle. Annals of Botany, 110(6), 1185-1193. doi: 10.1093/aob/mcs185.

[27] Piagnani, C.M., Costa, C., Minotta, G., & Bassi, D. (2018). Preliminary phenotypic characterization of Sorbus domestica and S. torminalis under selection for timber production. Agroforestry Systems, 92, 589-597. doi: 10.1007/s10457-016-9995-y.

[28] Prokopuk, Y., Leshcheniuk, O., Sukhomlyn, M., Matiashuk, R., Budzhak, V., & Netsvetov, M. (2022). Growth drivers of monumental wild service tree (Sorbus torminalis) out of its natural range in Kyiv, Ukraine. Dendrobiology, 87, 163-170. doi: 10.12657/denbio.087.012.

[29] Pyatnitsky, S.S. (1976). Methodology for studying natural seed regeneration in the forests of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Kharkiv: Timber Industry.

[30] Rahman, M.M., Parvin, W., Sultana, N., & Tarek, S. (2018). Ex-situ conservation of threatened forest tree species for sustainable use of forest genetic resources in Bangladesh. Journal of Biodiversity Conservation and Bioresource Management, 4(2), 89-98. doi: 10.3329/jbcbm.v4i2.39855.

[31] Rich, T., Andrew, K., Brown, P., & Fay, M.F. (2022). 1050. Sorbus torminalis: Rosaceae. Curtis’s Botanical Magazine, 39(4), 753-762. doi: 10.1111/curt.12484.

[32] Rivers, M.C., & Beech, E. (2017). Sorbus torminalis. The IUCN Red List of Threatened Specie, 2017, article number e.T61957590A112312183. doi: 10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T61957590A112312183.en.

[33] Rivers, M.C., et al. (2019). European Red List of trees. Brussels: IUCN. doi: 10.2305/IUCN.CH.2019.ERL.1.en.

[34] Robiansyah, I., & Dodo. (2022). The reintroduction of threatened plants by Bogor Botanic Gardens: Lessons learned from Ujung Kulon National Park. Floresta eAmbiente, 29(2), article number e20210075. doi: 10.1590/2179-8087-FLORAM-2021-0075.

[35] Sabatini, F.M., et al. (2021).  European primary forest database v2.0. Scientific Data, 8, article number 220. doi: 10.1038/s41597-021-00988-7.

[36] Sarv, V., Venskutonis, P.R., & Bhat, R. (2020). The Sorbus spp. – underutilised plants for foods and nutraceuticals: Review on polyphenolic phytochemicals and antioxidant potential. Antioxidants, 9(9), article number 813. doi: 10.3390/antiox9090813.

[37] Sokolov, S.Ya. (1957). Current state of the theory and introduction of plants. Plant introduction and green building. Proceedings of the Botanical Institute of the Academy of Sciences, 5(6), 34-42.

[38] Schpak, N.P. (2019). The use of different methods of reproduction of Sorbus torminalis (L.) Crantz for renewal in fresh oak forests of South Podillya Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 29(7), 17-20. doi: 10.15421/40290703.

[39] Schpak, N.P., Schpak, V.P., Adamenko, S.A., Shvecs, Ya.A., & Savchenko, O.M. (2020). Local populations of Sorbus torminalis (L.) Cranz in forest plantings of natural origin in the South Podolsk F’orest-Steppe of Ukraine. Folią Forestalia Polonica, Series A, 62(4), 246-257. doi: 10.2478/ffp-2020-0024.

[40] Thomas, P.A. (2017). Biological flora of the British Isles: Sorbus torminalis. Journal of Ecology, 105(6), 1806-1831. doi: 10.1111/1365-2745.12857

[41] Tkachyk, S.O. (Ed.). (2016). Methodology for examination of varieties of fruit, berry, nut and grape plant varieties for distinction, homogeneity and stability (2nd ed.). Vinnytsia: PE D. Korzun.

[42] Werres, J.M. (2018). The significance of the wild service tree (Sorbus torminalis L. Crantz) in regard to animal ecology (Doctoral dissertation, Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn, Bonn, Germany).

[43] Willey, L. (2020). Up hill and down dale: Searching for elusive trees. Kew Royal Botanic Gardens. Retrieved from https://www.kew.org/read-and-watch/up-hill-down-dale-elusive-uk-trees.