Інвазії організмів несуть потенційну загрозу існуванню природних оселищ та призводять до збіднення біологічного різноманіття. Особливо негативний вплив помітно у межах Середнього Подніпров’я, де близько чверті представників судинних рослин належать до чужорідних видів. Метою дослідження було з’ясування сучасного видового складу чужорідних видів судинних рослин, особливості їхнього поширення за межами культури, натуралізація та участь у рослинних угрупованнях біотопів Мошногірського кряжу. Для досягнення мети проведено реєстрацію видового складу рослин за трансектами, а також здійснено геоботанічні описи місцезростань представників чужорідних видів рослин. Установлено, що рослинний покрив лісових та супутніх їм біотопів дослідженої території істотно забруднені чужорідними видами судинних рослин, які належать до 48 видів з 45 родів та 29 родин. Значимою участю чужорідних видів відзначаються лісові біотопи грабово-дубових лісів – 35,4 %, дубових і сосново-дубових лісів – 29,2 %. Серед чужорідних видів, які мають суттєвий вплив на структуру рослинних угруповань вказаних біотопів широколистяних лісів є Impatiens parviflora DC., Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L. За часом занесення переважають кенофіти (81,3 %), значима кількість яких мають північноамериканське (43,8 %), середземноморське (16,7 %) та східноазійське походження (8,3 %). За показником проникнення до природних екосистем високі позиції посідають види, здатні активно проникати до складу природних угруповань – агріо- та агріо-епекофіти (сумарно 30,2 %). На противагу вказаним групам, в угрупованнях дослідженого регіону значимо представлено обмежено поширені чужорідні види без проявів активного розповсюдження – ефемерофіти і колонофіти (30,6 %). Виявлені закономірності щодо розповсюдження та ценотичного розподілу чужорідних видів є первинною основою для формування оптимальних заходів протидії новим інвазіям до лісових угруповань та стримування процесу ущільнення популяцій для видів, які вже мають широке розповсюдження досліджуваним регіоном
адвентивна фракція, фітоінвазії, Середнє Подніпров’я, кенофіти, агріофіти, натуралізація
[1] Burda R.I., & Koniakin S.N. (2019). The non-native woody species of the flora of Ukraine: Introduction, naturalization and invasion. Biosystems Diversity, 27(3), 276-290. doi: 10.15421/011937.
[2] Burda, R.I. (2012). The alien species Impatiens parviflora DC. (Balsaminaceae) in the municipal forests of Kyiv. Ukrainian Botanical Journal, 69(3), 352-362.
[3] Burda, R.I., & Ignatyuk, O.A. (2011). Methodology of the research of adaptive strategy of alien plant species in the urban environment. Kyiv: Vipol.
[4] Burda, R.I., Pashkevych, N.A., Boiko, G.V. & Fitsailo T.V. (2015). Alien species of the protect floras of Forest-Steppe of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka.
[5] Catalogue of life. Retrieved from https://www.catalogueoflife.org/
[6] Chopyk, V.I., Bortniak, M.M., & Voytiuk, Yu.O. (1998). Synopsis of the flora of the Middle Dnieper region. Vascular plants. Kyiv: Phytosociocenter.
[7] Convention on Biological Diversity (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text
[8] Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. (1979). Retrieved from https://rm.coe.int/1680078aff.
[9] Czechowska, K., Cardoso, A.C., Magliozzi, C., & Gervasini, E. (2022). Oriented analysis to enable prioritization of Invasive Alien Species (EU Regulation 1143/2014). Retrieved from https://data.europa.eu/doi/10.2760/104047.
[10] Davydov, D.A. (2019). Class Robinietea Jurko ex Hadač et Sofron 1980. In Prodrome of the Vegetation of Ukraine (pp. 482-487). Kyiv: Naukova Dumka.
[11] Didukh, Ya., Plyuta, P., Protopopova, V., Ermolenko, V., Korotchenko, I., Karkutsiev, G., & Burda, R. (2000). Ecoflora of Ukraine (Vol. 1). Kyiv: Phytosociocentre.
[12] Didukh, Ya.P., Volvach, F.B., & Temchenko, A.M. (1987). Patterns of forest formation in the Moshnogirsky ridge depending on ecological conditions. Ukrainian Botanical Journal, 43(1), 11-16.
[13] Dobrochaeva, D.N., et al. (1987). Key to higher plants of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka.
[14] Emerald Network – General Viewer. (n.d.). Retrieved from https://emerald.eea.europa.eu/.
[15] Fedoronchuk, M., Protopopova, V., Shevera, M., Shevchyk B., Juran B., Kretsul, H., & Yarova, O. (2020). Synanthropization of forest and shrub florocomplexesof the Middle Cis-Dnipro region (Ukraine). Biological Systems, 12(2), 263-278. doi: 10.31861/biosystems2020.02.263.
[16] Florianová, A., & Münzbergová, Z. (2017). Invasive Impatiens parviflora has negative impact on native vegetation in oak-hornbeam forests. Flora, 226, 10-16. doi: 10.1016/j.flora.2016.11.006.
[17] Gaiova, Yu.Yu. (2008). The differentiation of vegetation Cherkassko-Chyhyrynsky geobotany district (PhD. thesis, M.H. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[18] Gaiova, Yu.Yu. (2013). Spreading association Aegopodio-Parietarietum Officinalis on territory Moshnogorsky mountain. Scientific Bulletin of UNFU, 23.2, 46-52.
[19] Golivets, M.O. (2014). Adaptive strategy of Impatiens parviflora (Balsaminaceae) in the secondary range. I. Patterns of population organization along the environmental gradient. Ukrainian Botanical Journal, 71(2), 161-172.
[20] Goncharenko, I.V. (2017). Phytoindication of anthropogenic factor. Dnipro: PE T. Seredniak.
[21] Handbook for collecting vegetation plot data in Minnesota. The relevé method. (2013). Retrieved from https://files.dnr.state.mn.us/eco/mcbs/releve/releve_singlepage.pdf.
[22] Hejda, M. (2012). What is the impact of impatiens parviflora on diversity and composition of herbal layer communities of temperate forests? PLoS ONE, 7(6), article number e39571. doi: 10.1371/journal.pone.0039571.
[23] Jarcuska, B., Slezák, M., Hrivnákc, R., & Senko, D. (2016). Invasibility of alien Impatiens parviflora in temperate forest understories. Flora, 224, 14-23. doi: 10.1016/j.flora.2016.06.005.
[24] Konishchuk, V.V., Solomakha, І.V., Mudrak, O.V., Mudrak, H.V., & Khodyn, O.B. (2020). Ecological impact of phytoinvasions in Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology, 10(3), 69-75. doi: 10.15421/2020_135.
[25] Kourantidou, M., et al. (2022). The economic costs, management and regulation of biological invasions in the Nordic countries. Journal of Environmental Management, 324, article number 116374. doi: 10.1016/j.jenvman.2022.116374.
[26] Kueffer, C. (2017). Plant invasions in the Anthropocene. Science, 358, 724-725. doi: 10.1126/science.aao6371.
[27] Kuzemko A., et al. (2018). National habitat catalogue of Ukraine. Kyiv: PE Yu. Klymenko.
[28] Langmaier, M., & Lapin, K. (2020). A Systematic review of the impact of invasive alien plants on forest regeneration in European temperate forests. Frontiers in Plant Science, 11, article number 524969. doi: 10.3389/fpls.2020.524969.
[29] Macêdo, R.L., Franco, A.C.S., Kozlowsky-Suzuki, B., Mammola, S., Dalu, T., & Rocha, O. (2022). The global social-economic dimension of biological invasions by plankton: Grossly underestimated costs but a rising concern for water quality benefits? Water Research, 222, article number 118918. doi: 10.1016/j.watres.2022.118918.
[30] Mucina et al. (2016). Vegetation of Europe: Hierarchical floristic classification of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 19(1), 3-264. doi: 10.1111/avsc.12257.
[31] Nechitaylo, V.A., Pogrebennyk, V.P., & Hrytsenko, V.V. (2002). Vascular plants of the Kaniv Reserve and its surroundings. Kyiv: Phytosociocenter.
[32] Onyshchenko, V., Pryadko, O., Virchenko, V., Arap, R., Orlov, O., & Daciuk, V. (2016). Vascular plants and bryophytes of Holosiivskyi National Nature Park. Kyiv: Alterpress.
[33] Onyshchenko, V.A. (2019). Kenophytes in different forest types of Ukraine. Hacquetia, 18/2: 289-312. doi: 10.2478/hacq-2018-0013.
[34] Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine No. 184 “On the Approval of the List of Invasive Tree Species with a Significant Capacity for Uncontrolled Spread, Prohibited for Use in the Process of Reforestation”. (2023, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0641-23#Text.
[35] Pashkevych, N.A., & Burda, R.I. (2017). Spread of alien plant species in the habitats of the Ukrainian Forest Steppe. Ekológia (Bratislava), 36(2), 121-129. doi: 10.1515/eko-2017-0011.
[36] Plants of the World Online (POWO). (n.d.). Retrieved from http://www.plantsoftheworldonline.org/.
[37] Protopopova, V.V., & Shevera, M.V. (2014b). Ergasiophytes of the Ukrainian flora. Biodiversity Research and Conservation, 35, 31-46. doi: 10.2478/biorc-2014-0018.
[38] Protopopova, V.V., & Shevera, M.V. (2019). Invasive species in the flora of Ukraine. I. The group of highly active species. GEO&BIO, 17, 116-135. doi: 10.15407/gb.2019.17.116.
[39] Protopopova, V.V., Fedoronchuk, M.M., Shevera, M.V., Dzhuran, V.M., & Kretsul, N.I. (2010). Synanthropization of meadow florocomplex of Middle Dnipro region. Biologycal systems, 2(3), 52-57.
[40] Protopopova, V.V., Shevera, M.V., Fedoronchuk, M.M., & Shevchyk, V.L. (2014a). Transformer species in the flora of the Middle Dnipro region. Ukrainian Botanical Journal. 71(5), 563-572. doi: 10.15407/ukrbotj71.05.563.
[41] Rai, P.K., & Singh, J.S. (2020). Invasive alien plant species: Their impact on environment, ecosystem services and human health. Ecological Indicators, 111, article number 106020. doi: 10.1016/j.ecolind.2019.106020.
[42] Raunkiaer, C. (1937). Plant life forms. Oxford: Clarendon Press.
[43] Resolution No. 4. “Listing Endangered Natural Habitats Requiring Specific Conservation Measures”. (1996). Retrieved from https://search.coe.int/bern-convention/Pages/result_details.aspx?ObjectId=09000016807469e7.
[44] Richardson, D., Pyšhek, P., Rejmanek, M., Barbour, M., Paneta, F., & West, C. (2000). Naturalization and invasion of alien plants: concepts and definitions. Diversity and Distribution, 6(2), 93-107. doi: 10.1046/j.1472-4642.2000.00083.x.
[45] Shynder, О.І., Bezsmertna, О.О., & Kucher, О.О. (2021). Flora of Rzhyshchiv city amalgamated territorial community: structure, regional features, synanthropic and rare species. In Biodiversity Studies of “Hlyboki Вalyky” Ecological research station of Rzhyshchiv city amalgamated territorial community. (Issue 1, pp. 15-100). Kyiv: Fund for the Protection of Biodiversity of Ukraine.
[46] Spryagailo, O.V. (2010). The formation and development of Forest-Steppe Dnieper region’s cultivated dendroflora. Plant Introduction, 2, 69-75.
[47] Spryagailo, O.V. (2015). The taxonomic variety of major greenery sites of the Middle Dnieper Area. Scientific Bulletin of UNFU, 25.6, 96-102.
[48] The Law of Ukraine “On the Main Principles (strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period up to 2030”. (February, 2019). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text.
[49] Udra, I.Kh. (1983). Finding of Cotinus coggygria Scop. on the Moshnohorsky ridge. Ukrainian Botanical Journal, 40(1), 98-101.
[50] Wagner, V., et al. (2017). Alien plant invasions across European woodlands. Diversity and Distributions. 23(9), 969-981. doi: 10.1111/ddi.12592.
[51] Zavialova, L.V., Protopopova, V.V., Kucher, O.O., Ryff, L.E., & Shevera, M.V. (2021). Plant invasions in Ukraine. Environmental & Socio-economic Studies, 9(4), 1-13. doi: 10.2478/environ-2021-0020.