Було проведено дослідження особливостей росту та будови пагонів видів роду Viburnum L. Визначення особливостей будови пагонів видів роду Viburnum є актуальним, оскільки існують суттєві відмінності структури та динаміки росту в межах роду. Дослідження динаміки росту пагонів проводили за методикою А. А. Молчанова і В. В. Смірнова (1967). Досліджувані види належать до трьох секцій роду Viburnum L. У видів кожної з секцій особливості структури бруньок багато в чому визначають структуру пагонів. Установлено, що видам кожної з трьох секцій роду властива особлива будова пагонів. Було вивчено ритми росту та розвитку рослин аборигенних та інтродукованих видів роду Viburnum. Проаналізовано терміни росту пагонів видів роду Viburnum, а також визначено довжину річного приросту пагонів. Установлено фенодати початку і закінчення росту пагонів. Виявлено, що настання окремих фенофаз доволі чітко співвідноситься з сумою ефективних температур вище ніж +5 °С. Для видів роду Viburnum характерні такі типи пагонів: кущіння, стеблові, генеративні. Інтенсивний приріст пагонів усіх досліджуваних видів припадає на травень – середину червня. У видів секції Lantana спостерігається два піки росту пагонів – травень і середина липня. За тривалістю росту пагонів калини можна розділити на дві групи: 1) з нетривалим періодом росту (65–75 днів): V.opulus L., V.sargentii Koehne, V.prunifolium L., V.rufidulum Raf., V.lentago L.; 2) з тривалим періодом росту (100 й більше днів): V.lantana L., V.carlesii Hemsl., V.veitchii C.H. Wright, V. rhytidophyllum Hemsl., V.buddleifolium C.H. Wright, V.burejaeticum Rgl. et Herd. Отримані дані свідчать, що найбільший річний приріст пагонів усіх видів Viburnum отримано у віці 4–7 років. Зниження річного приросту осьових пагонів сигналізує про необхідність робіт із попереднього омолодження рослини
пагони, річний приріст, фенофаза, фенодата, Viburnum