Український журнал лісівництва та деревинознавства

Phellinus hartigii у структурі патологічного фону ялицевих деревостанів

Іванна Кульбанська*, Петро Пліхтяк, Мирослава Сорока

i_kulbanska@ukr.net

Завантажити статтю
Анотація

Phellinus hartigii є ксилотрофним базидіоміцетом, широко асоційованим із хвойними видами, однак його функціональна роль у процесах порушення біотичної стійкості хвойних видів дерев, зокрема, Abies alba у Карпатському регіоні залишається недостатньо з’ясованою. Метою дослідження було встановлення патологічного значення Phellinus hartigii як чинника структурної та фізіологічної дестабілізації деревостанів за участі Abies alba у межах Покутських Карпат. Дослідження базувалося на результатах фітосанітарних обстежень деревостанів з використанням методу пробних площ. Видову ідентифікацію мікопатогенів здійснювали за морфологічними ознаками базидіом і міцелію та характером уражень деревини. Встановлено, що Phellinus hartigii спричиняє ядрову та ядрово-заболонну білу корозійну гниль, характеризується чіткими демаркаційними зонами та формуванням на ранній стадії гниття волокнистої структури деревини. Патологічний процес локалізується, переважно, в середній частині стовбура, охоплює заболонні тканини та поширюється базіпетально – у напрямку до основи дерева з переходом у кореневу частину стовбура. Подібні зміни призвели до істотного зниження механічної стабільності дерев і підвищення їх схильності до буреломів та вітровалів. Виявлено, що розвиток гнилі тісно пов’язаний із ділянками попередньої анатомо-фізіологічної дестабілізації тканин, зокрема раковими ураженнями та зонами, трансформованими бактеріальними інфекціями. Взаємодія грибних і бактеріальних патологій формує комплексний патологічний фон. Активність патогена проявляється не лише у деструкції деревини окремих дерев, але й у формуванні структурних змін деревостанів, що має суттєве значення для оцінки стабільності лісових екосистем. Практична цінність дослідження полягає у використанні встановлених патологічних ознак для ранньої діагностики уражень Phellinus hartigii під час лісопатологічного моніторингу та прогнозування втрати механічної стійкості ялицевих деревостанів, що є основою для обґрунтування санітарно-лісогосподарських заходів

Ключові слова

Abies alba; дереворуйнівні гриби; біла гниль; деградація; патологічні зміни

ЦИТУВАТИ
Kulbanska, I., Plikhtiak, P., & Soroka, M. (2026). Phellinus hartigii in the structure of the pathological background of fir stands. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 17(2), 6-23. https://doi.org/10.31548/forest/2.2026.06
Використані джерела
  1. Andjièrèyir, K.S., Samson, N., Sylvie, N.R., Benovana, B., Edouard, S.K.J., Kounbo, D., & Elise, S. (2024). Taxonomic study of five parasitic polypores of the Hymenochaetaceae family of TIN vegetation in Western Burkina Faso. American Journal of Plant Sciences, 15, 441-454. doi: 10.4236/ajps.2024.156031.
  2. Baranowska, M., Barzdajn, W., Korzeniewicz, R., Kowalkowski, W., Łukowski, A., Behnke-Borowczyk, J., Memišević, & Hodžić, M. (2023). The Community of Fine Root Fungi of Silver Fir (Abies alba Mill.) Saplings. South-east European Forestry, 14(2): 183-195. doi: 10.15177/seefor.23-13.
  3. Bledý M., Vacek S., Brabec P., Vacek Z., Cukor J., Černý J., Ševčík R., & Brynychová K. (2024). Silver fir (Abies alba Mill.): Review of ecological insights, forest management strategies, and climate change’s impact on european forests. Forests. 15(6):998. doi: 10.3390/f15060998.
  4. Bohoslavets, O.M., & Prydiuk, M.P. (2023). Some wood-inhabiting Basidiomycota from the primeval forests with Pinus cembra in Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 80(5), 399-408. doi: 10.15407/ukrbotj80.05.399.
  5. Convention on Biological Diversity. (1992, May). Retrieved from: https://surl.li/dpmeku.
  6. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973, March). Retrieved from https://cites.org/eng/disc/text.php.
  7. Esperon-Rodriguez, M., Tjoelker, M.G., Lenoir, J., Baumgartner, J.B., Beaumont, L.J., Nipperess, D.A., Power, S.A., Richard, B., Rymer, P.D., & Gallagher, R.V. (2022). Climate change increases global risk to urban forests. Nature Climate Change, 12(10), 950-955. doi: 10.1038/s41558-022-01465-8.
  8. Fischer, M. (2023). Phellinus igniarius (hardwood trunk rot). CABI Compendium, article number 40148. doi: 10.1079/cabicompendium.40148.
  9. Gafforov, Y., Yarasheva, M., Wang, X.W., Rašeta, M., Rakhimova, Y., Kyzmetova, L., & Zhou, L.W. (2025). Annotated checklist of poroid Hymenochaetoid fungi in Central Asia: Taxonomic diversity, ecological roles, and potential distribution patterns. Journal of Fungi, 11(1), article number 37. doi: 10.3390/jof11010037.
  10. Hartmann, H., et al. (2022). Climate change risks to global forest health: Emergence of unexpected events of elevated tree mortality worldwide. Annual Review of Plant Biology, 73, 673-702. doi: 10.1146/annurev-arplant-102820-012804.
  11. He, X., & Zhao, C.-L. (2022). Diversity of Wood-Decaying Fungi in Wuliangshan Area, Yunnan Province, P.R. China. Diversity, 14(2), article number 131. doi: 10.3390/d14020131.
  12. Index Fungorum. (n.d.). Retrieved from http://www.indexfungorum.org.
  13. International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants. (2019). Retrieved from https://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php.
  14. Kholiavchuk, D., Gurgiser, W., & Mayr, S. (2023). Carpathian forests: Past and recent developments. Forests, 15(1), article number 65. doi: 10.3390/f15010065.
  15. Kumari, A., Harsh, N.S.K., & Singh, A.N. (2021). Host range of Phellinus sensu lato in India: An overview. Journal of Applied & Natural Science, 13(1). doi: 10.31018/jans.v13i1.2510.
  16. Michel, A., Haggenmüller, K., Kirchner, T., Prescher, A.-K., Schwärzel, K., & Wohlgemuth, L., (Eds.). (2024). Forest condition in Europe: The 2024 assessment. CITESs technical report under the UNECE Convention on Long-range Transboundary Air Pollution (Air Convention). Eberswalde: Thünen Institute. doi: 10.3220/ICPTR1732702585000.
  17. Palm-Hellenurm, K., Bāders, E., Frelich, L.E., Köster, K., Metslaid, M., Polyachenko, O., & Jõgiste, K. (2024). The fate of remnant trees after wind disturbances in boreal and temperate forests. Frontiers in Forests and Global Change, 7, article number 1405430. doi: 10.3389/ffgc.2024.1405430.
  18. Senf, C., & Seidl, R. (2021). Mapping the forest disturbance regimes of Europe. Nature Sustainability, 4, 63-70. doi: 10.1038/s41893-020-00609-y.
  19. Soroka, M., Wozniak, A., Hoychuk, A., Oniskiv, A., & Plikhtyak, P. (2019). Phytocoenotic preconditions of drying of Abies alba Mill. dieback in the forest cenoses of the Pokut Carpathians. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 18, 21-34. doi: 10.15421/411902.
  20. Świderski, G., et al. (2025). Bioactive properties of selected European phellinus species: A comprehensive study. International Journal of Molecular Sciences, 26(16), article number 8013. doi: 10.3390/ijms26168013.
  21. The world of mushrooms in Ukraine. (n.d.). Retrieved from http://gribi.net.ua/.
  22. Vazquez-Armenta, F.J., Leyva, J.M., Mata-Haro, V., Gonzalez-Aguilar, G.A., Cruz-Valenzuela, M.R., Esqueda, M., & Ayala-Zavala, J.F. (2022). Phenolic compounds of Phellinus spp. with antibacterial and antiviral activities. Brazilian Journal of Microbiology, 53(3), 1187-1197. doi: 10.1007/s42770-022-00745-x.
  23. Wu, F., Zhou, L. W., Vlasák, J., & Dai, Y.C. (2022). Global diversity and systematics of Hymenochaetaceae with poroid hymenophore. Fungal Diversity, 113(1), 1-192. doi: 10.1007/s13225-021-00496-4.
  24. Zerova, M.Ya., Radziievskyi, H.H., & Shevchenko, S.V. (1972). Guide to the fungi of Ukraine. Basidiomycetes (Vol. 5, Book 1). Kyiv: Naukova Dumka.
  25. Zhu, L., Ji, X., Si, J., & Cui, B. K. (2018). Morphological characters and phylogenetic analysis reveal a new species of Phellinus with hooked hymenial setae from Vietnam. Phytotaxa, 356(1), 91-99. doi: 10.11646/phytotaxa.356.1.8.