Український журнал лісівництва та деревинознавства

Динаміка природного поновлення в ендемічному та охоронюваному лісі португальського дуба на заході Алжиру

Сід Ахмед Ауадж*, Мохамед Зуїді, Хадж Хабіб Хуарі, Бельгасем Нуар, Хаджер Бекхедда

sidahmed.aouadj@univ-relizane.dz

Завантажити статтю
Анотація

Незважаючи на екологічне та лісівниче значення португальського дуба (Quercus faginea Lam.) у Північній Африці, динаміка його популяцій в умовах зростаючого антропогенного тиску залишається недостатньо вивченою, що обмежує можливості науково обґрунтованого планування природоохоронних заходів. Метою цього дослідження була оцінка сучасного стану екосистеми португальського дуба та вивчення впливу близькості до людських поселень і діаметральної структури деревостану на природне поновлення, а також характеристика фізико-хімічних властивостей ґрунтів на досліджуваних ділянках. У дослідженні застосовано стратифіковану випадкову вибірку на основі 100 кругових пробних ділянок площею 400 м², розподілених за заздалегідь визначеними класами відстані. Результати показали, що відстань до найближчих населених пунктів суттєво впливає на густоту деревостану у всіх діаметральних класах. Коефіцієнти детермінації коливалися від 0,75 до 0,91, що свідчить про те, що відстань до людських поселень пояснює значну частку варіації густоти дерев різних діаметральних класів. Густота деревостану зростала зі збільшенням відстані від населених пунктів, при цьому переважали сіянці та зрілі насіннєносні дерева, тоді як проміжні діаметральні класи були представлені слабко. Було також встановлено зв’язок природного поновлення (через сіянці) з діаметральною структурою: густота сіянців зростала зі збільшенням густоти дерев інших діаметральних класів, при значеннях R² від 0,54 до 0,68. Показник pH ґрунту коливався від 5,0 до 6,3 і, як правило, знижувався з глибиною. Поверхневі горизонти містили вищі рівні органічної речовини, вуглецю та азоту, тоді як накопичення глини у глибших горизонтах було особливо помітним на ділянках Джефаль та Айн-ель-Хаджер. Отримані результати підкреслюють вразливість екосистеми португальського дуба до антропогенного тиску та вказують на необхідність відповідних заходів з охорони та відновлення, зокрема захисту природного поновлення та зниження тиску випасу худоби поблизу населених пунктів. Це дослідження може слугувати базовим орієнтиром для моніторингу динаміки та змін рослинності, а також для планування охорони та відновлення насаджень португальського дуба

Ключові слова

діаметральні класи; відстань; густота сіянців; близькість до людини; антропогенний тиск

ЦИТУВАТИ
Aouadj, S.A., Zouidi , M., Houari, H.H. , Nouar, B., & Bekhedda, H. (2026). Dynamics of natural regeneration in an endemic and protected Portuguese oak forest in Western Algeria. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 17(2), 39-57. https://doi.org/doi: 10.31548/forest/2.2026.39
Використані джерела
  1. Aissi, A. (2019). Algerian small leaf oak in the Aures: Cartography, ecology and taxonomy. (Doctoral dissertation, University of Batna 1, Batna, Algeria).
  2. Aouadj, S.A. (2021). Impact of ecological restoration techniques on the dynamics of degraded ecosystems in the Saida mountains: Case of the forests of Doui Thabet – (Western Algeria). (Doctoral dissertation, Aboubakr Belkaid University, Tlemcen, Algeria).
  3. Aouadj, S.A., Nasrallah, Y., Hasnaoui, O., & Khatir, H. (2020). The rare, endemic and threatened flora of the mounts of Saida (Algeria). Revue Agrobiologia, 10(1), 1986-1998.
  4. Babali, B., Bouazza, N., Cherifi, K., & Hassani, F. (2025). Approach on the population dynamics of Quercus Faginea subsp. Tlemcenensis from the Moutas-Tlemcen reserve (North-West Algeria). AIP Conference Proceedings, 3431(1), article number 030002. doi: 10.1063/5.0291483.
  5. Barot, S., Gignoux, J., & Menaut, J.-C. (1999a). Demography of a savanna palm tree: Predictions from comprehensive spatial pattern analyses. Ecology, 80(6), 1987-2005. doi: 10.1890/0012-9658(1999)080[1987:DOASPT]2.0.CO;2.
  6. Barot, S., Gignoux, J., & Menaut, J.-C. (1999b). Seed shadows, survival and recruitment: How simple mechanisms lead to dynamics of population recruitment curves. Oikos, 86(2), 320-330. doi: 10.2307/3546449.
  7. Benabdeli, K. (1996). Physiognomic-structural aspects and dynamics of forest ecosystems facing anthropozoogenic pressure in the Tlemcen and Dhaya Mountains. (Doctoral thesis, University of Sidi Bel Abbès, Algeria).
  8. Berkowitz, A.R., Canham, C.D., & Kelly, V.R. (1995). Competition vs. facilitation of tree seedling growth and survival in early successional communities. Ecology, 76(4), 1156-1168. doi: 10.2307/1940923.
  9. Bouandas, A., Belhoucine-Guezouli, L., Oliva, F., Gaouar Semir, B.S., Bendjebbar, K., Vázquez Pardo, F.M., & Pujade-Villar, J. (2024). Morphological and taxonomic analysis of the complexes Quercus faginea and Quercus canariensis (Fagaceae) complexes in Algeria. International Journal of Plant Biology, 15(4), 927-943. doi: 10.3390/ijpb15040066.
  10. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
  11. Dajoz, R. (2006). A concise guide to ecology (8ͭ ͪ ed.). Paris: Dunod.
  12. Dale, M.R.T. (1999). Spatial pattern analysis in plant ecology. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511612589.
  13. Dubourdieu, J. (1997). Forest management manual: Sustainable and integrated management of forest ecosystems. Paris: Lavoisier.
  14. Google Earth. (n.d.). Retrieved from https://earth.google.com/web.
  15. Hasnaoui, O. (2008). Contribution to the study of dwarf palm stands in the Tlemcen region: Ecological aspects and mapping. (Doctoral dissertation, Aboubakr Belkaïd University, Tlemcen, Algeria).
  16. Hosnaoui, F. (1994). North Algerian oak groves ecology and regeneration. (Doctoral thesis, University of Aix-Marseille III, Marseille, France).
  17. ISO 10390:2021. (2021). Soil, treated biowaste and sludge – determination of pH. Retrieved from https://www.iso.org/standard/75243.html.
  18. ISO 10694:1995. (1995). Soil quality – determination of organic and total carbon after dry combustion (elementary analysis). Retrieved from https://www.iso.org/standard/18782.html.
  19. ISO 11261:1995. (1995). Soil quality – determination of total nitrogen – modified Kjeldahl method. Retrieved from https://www.iso.org/standard/19239.html.
  20. ISO 11277:2020. (2020). Soil quality – determination of particle size distribution in mineral soil material – method by sieving and sedimentation. Retrieved from https://www.iso.org/standard/69496.html.
  21. Jdadi, B., Hosnoui, A., Baussadi, F., Abbas, A., & Hosnoui, A. (2014). Dendroclimatological approach and productivity of Quercus Afares (Pomel) and Quercus Canariensis (Willd). Annales de l’INRREF, 19, 210-212.
  22. Kohyama, T. (1991). A functional model describing sapling growth under a tropical forest canopy. Functional Ecology, 5(1), 83-90. doi: 10.2307/2389558.
  23. Kubota, Y. (1995). Effects of disturbance and size structure on the regeneration process in a sub- boreal coniferous forest, northern Japan. Ecological Research, 10(2), 135-142. doi: 10.1007/BF02347935.
  24. Letreuch-Belarouci, A., Medjahdi, B., Letreuch-Belarouci, N., & Benabdeli, K. (2009). Floral diversity of the cork oak forests in Tlemcen National Park (Algeria). Acta Botanica Malacitana, 34, 77-89.
  25. Messaoudene, M. (1989). Dendroclimatological approach and productivity of Quercus Afares (Pomel) and Quercus Canariensis (Willd) in Akfadou and Beni-Ghobri forests, Algeria. (Doctoral dissertation, University of Aix-Marseille III, Marseille, France).
  26. Nasrallah, Y. (2014). Characterization of the morphological variability of the 21 Algerian provenances of holm oak (Quercus rotundifolia Lam..), evaluation of their ecological adaptation in the semi-arid region of Saida. (Doctoral dissertation, National Higher School of Agronomy, El Harrach, Algeria).
  27. Quezel, P., & Bonin, G. (1980). The broadleaved forests of the Mediterranean region: Their constitution ecology, present situation and prospects. Revue Forestière Française, 32(3), 253-268. doi: 10.4267/2042/21408.
  28. Reader, R.J., Bonser, S.P., Duralia, T.E., & Bricker, B.D. (1995). Interspecific variation in tree seedling establishment in canopy gaps in relation to tree density. Journal of Vegetation Science, 6(5), 609-614. doi: 10.2307/3236431.
  29. Sánchez-Sánchez, M.A., & Albacete, A. (2025). Distribution and dendrometry evolution of gall oak (Quercus faginea Lam.) forest stands in the region of Murcia (Southeastern Spain) as an indicator of climate change. Forests, 16(3), article number 494. doi: 10.3390/f16030494.
  30. Sonké, B. (1998). Floristic and structural studies of the forests of the Dja Faunal Reserve (Cameroon). (Doctoral dissertation, Université Libre de Bruxelles, Bruxelles, Belgium).
  31. Vieira, J., Campelo, F., & Nabais, C. (2022). Environmental controls seasonal and daily cycles of stem diameter variations in the Portuguese oak (Quercus faginea Lambert). Forests, 13(2), article number 170. doi: 10.3390/f13020170.
  32. Walkley, A., & Black, I.A. (1934). An examination of the Degtjareff method for determining soil organic matter, and a proposed modification of the chromic acid titration method. Soil Science, 37(1), 29-38. doi: 10.1097/00010694-193401000-00003.
  33. Zouidi, M., Borsali, A.H., Allam, A., & Gros, R. (2018). Characterization of coniferous forest soils in the arid zone. Forestry Studies, 68(1), 64-74. doi: 10.2478/fsmu-2018-0006.