Метою роботи було дослідження полівінілацетатних клейових з’єднань «термічно модифікована деревина ясеня/сосна» щодо змін стану поверхні термічно модифікованої деревини ясеня (що корелюються із зміною міцності зразків) за умов тривалого впливу зовнішніх факторів. Тестові зразки клейових з’єднань розміщувалися на стенді для зовнішньої експозиції. З тримісячною періодичністю вони вилучалися із стенду для фіксування деструктивних змін поверхні термічно модифікованої деревини за допомогою скануючої електронної мікроскопії, оцінки змін її змочуваності та тривалості проникнення крапель води в структуру (шляхом фіксування зміни значень кутів змочування в часі), а також встановлення змін міцності клейових з’єднань. Встановлено, що фотохімічне пошкодження термічно модифікованої деревини ясеня є «пусковим механізмом» її подальших деструктивних змін. Зразки після літніх періодів експозиції, характеризувалися більш вираженими деструктивними змінами термічно модифікованої поверхні та суттєвим зниженням міцності клейових з’єднань (від 6,56 МПа до 6,05 МПа після першого циклу та від 5,93 МПа до 5,62 МПа після другого). Дослідження показали, що внаслідок каскаду деструктивних механізмів, структура термічно модифікованої деревини ясеня після 24 місяців витримки в природних умовах, зазнала поверхневих пошкоджень на глибину 0,05-0,2 мм (в той час як міцність клейового з’єднання зменшилась з 7,12 МПа до 5,13 МПа), поверхня стала більш гідрофільною, що призвело до скорочення часу проникнення води в її структуру. Відповідно, кут змочування на такій поверхні досягнув θ = 17° вже через 480 с, тоді як на поверхні термічно модифікованої деревини ясеня, що не піддавалася впливу природним факторам, аналогічного значення було досягнуто лише через 570 с
зовнішні фактори, температурно-вологісні навантаження, сонячна радіація, скануюча електронна мікроскопія, деструктивні міни, кут змочування, проникнення крапель води