Український журнал лісівництва та деревинознавства

Пожежі спричиняють суттєві зміни в структурі лісів, порушують екологічні зв’язки та впливають на процеси відновлення. Метою дослідження було оцінити ступінь пошкоджень деревних насаджень та порівняти стійкість хвойних та листяних порід до пожеж. Проаналізовано вплив цих явищ на різні типи деревних порід та функціонування лісових екосистем у межах північно-східної України, яка у 2022-2024 роках зазнала масштабних пожеж. Аналіз охоплював вивчення ушкоджень кори, стовбура, кореневої системи та верхівок дерев, а також оцінку природних сукцесійних процесів. Хвойні породи, такі як Pinus sylvestris L., виявилися найбільш уразливими: близько 60 % дерев були повністю знищені або серйозно пошкоджені, а 70 % кореневих систем втратили здатність до відновлення. Верхівки були знищені у 80 % випадків, що призвело до зменшення щільності деревостанів. Натомість листяні породи, такі як дуб і клен, продемонстрували вищу стійкість до пожеж, зокрема лише 20-30 % цих дерев зазнали серйозних ушкоджень, і більшість із них успішно відновилися завдяки порослевому відновленню. Важливу роль у стабілізації ґрунтів відіграють мохи та лишайники, які постраждали найбільше – їхня кількість скоротилася більше ніж на 40%. Це порушило природні сукцесійні процеси та вплинуло на відновлення лісів. Пожежі також збільшили фрагментацію лісових масивів. Це підкреслює загальну важливість створення екологічних коридорів та покращення зв’язності між лісовими масивами для полегшення природного відновлення. Рекомендовано також розробляти адаптивні стратегії управління лісами з урахуванням підвищення частоти пожеж, як наслідку протікання природних процесів (змін клімату тощо), так і антропогенних. Показано, що для північно-східної частини України особливо актуальним є питання поширення пожеж, обумовлених впливом воєнних дій. Визначення тактичних та стратегічних підходів щодо управління такими територіями вимагає врахування не лише особливостей та закономірностей функціонування власне лісових екосистем, а й аспектів безпекової ситуацій та того, що воєнні впливи виступають додатковим потужним чинником трансформації та забруднення довкілля. Окреслення підходів до розв’язання зазначеного питання має стати частиною програмних документів, пов’язаних із повоєнним відновлення природних комплексів України

біорізноманіття, екологічна фрагментація, сукцесійні процеси, дистанційне зондування, стабілізація ґрунтів, адаптивне управління лісами