Оптимізація взаємодії між суспільством та навколишнім середовищем є одним із базових напрямів рекреаційного лісокористування. Для покращення ефективності використання екосистемних послуг рекреаційно-оздоровчих лісів виникла необхідність розробки новітніх підходів та інструментів для прийняття управлінських рішень, ключовою складовою яких є оцінка цих корисних благ. Метою дослідження є аналіз суспільної думки стосовно висловлених та виявлених переваг ознак рекреаційних лісів і рекреаційних об’єктів, а також оцінка готовності платити за вподобані характеристики лісу та підтримання у належному стані рекреаційних об’єктів. Дослідження проведено з червня по серпень 2022 року шляхом прямого та анонімного онлайн-опитування. Встановлено, що респонденти готові щорічно платити в середньому 1-100 грн/рік за створення і підтримання вподобаних характеристик лісу та 101-500 грн/рік за створення та підтримання рекреаційних об’єктів. Щодо сприйняття респондентами характеристик лісу, які впливають на вибір місця відпочинку перевага надається мішаним лісам (74,8 %), у складі яких зростає три деревних види (57,9 %) та лісам висотою до 20 метрів (40,2 %). Натомість лісам висотою більше 20 метрів перевагу віддали усього 15,9 % респондентів. Наявність мертвої деревини у лісі позитивно сприймають 51,4 % респондентів, а 10,3 % респондентів не звертають увагу на наявність чи відсутність сухостійних і всихаючих дерев у лісі. Найважливішими потребами задля яких респонденти відвідують рекреаційні ліси були прогулянки, відпочинок із сім’єю та споглядання лісових ландшафтів. Інтеграція виявлених уявлень та уподобань щодо рекреаційних лісів та об’єктів у інноваційне прийняття рішень у сфері лісового господарства забезпечує синергію переваг, таких як підвищення привабливості рекреаційних лісів та лісових ландшафтів, підвищення стійкості лісів до змін клімату та задоволення місцевого попиту на деревну біомасу
послуги лісових екосистем, відпочинок на природі, опитування, непараметрична статистика, метод умовного оцінювання
[1] American Sociological Association’s Code of Ethic. (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/savvy/images/asa/docs/pdf/CodeofEthics.pdf.
[2] Babí Almenar, J., Petucco, C., Sonnemann, G., Geneletti, D., Elliot, T., & Rugani, B. (2023). Modelling the net environmental and economic impacts of urban nature-based solutions by combining ecosystem services, system dynamics and life cycle thinking: An application to urban forests. Ecosystem Services, 60, article number 101506. doi: 10.1016/j.ecoser.2022.101506.
[3] Braat, L.C., & De Groot, R. (2012). The ecosystem services agenda: Bridging the worlds of natural science and economics, conservation and development, and public and private policy. Ecosystem Services, 1(1), 4-15. doi: 10.1016/j.ecoser.2012.07.011.
[4] CICES – Common International Classification of Ecosystem Services. (n.d.). Retrieved from: https://cices.eu/resources/.
[5] Costanza, R., et al. (1997). The value of the world’s ecosystem services and natural capital. nature, 387(6630), 253-260. doi: 10.1038/387253a0.
[6] De Groot, R.S., Wilson, M.A., & Boumans, R.M. (2002). A typology for the classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services. Ecological Economics, 41(3), 393-408. doi: 10.1016/S0921-8009(02)00089-7.
[7] Filyushkina, A., Agimass, F., Lundhede, T., Strange, N., & Jacobsen, J.B. (2017). Preferences for variation in forest characteristics: Does diversity between stands matter? Ecological Economics, 140, 22-29. doi: 10.1016/j.ecolecon.2017.04.010.
[8] Goulder, L.H., & Kennedy, D. (1997). Valuing ecosystem services: philosophical bases and empirical methods. In G.C. Daily (Ed.), Nature’s services: Societal dependence on natural ecosystems (pp. 23-47). Washington: Island Press.
[9] Gundersen, V., Köhler, B., & Myrvold, K.M. (2019). Seeing the forest for the trees: a review-based framework for better harmonization of timber production, biodiversity, and recreation in boreal urban forests. Urban Science, 3(4), article number 113. doi: 10.3390/urbansci3040113.
[10] Holubchak, O., Korol, S., Melnychuk, I., & Prykhodko, M. (2019). Optimization of forest ecosystem recreational services formation in conditions of decentralization in Ukraine. In 2019 7th International conference on modeling, development and strategic management of economic system (pp. 227-231). Dordrecht: Atlantis Press. doi: 10.2991/mdsmes-19.2019.43.
[11] Kamp, J. (2022). Coppice loss and persistence in Germany. Trees, Forests and People, 8, article number 100227. doi: 10.1016/j.tfp.2022.100227.
[12] Karasov, O., Vieira, A.A.B., Külvik, M., & Chervanyov, I. (2020). Landscape coherence revisited: GIS-based mapping in relation to scenic values and preferences estimated with geolocated social media data. Ecological Indicators, 111, article number 105973. doi: 10.1016/j.ecolind.2019.105973.
[13] Lehto, C., Hedblom, M., Filyushkina, A., & Ranius, T. (2024). Seeing through their eyes: Revealing recreationists’ landscape preferences through viewshed analysis and machine learning. Landscape and Urban Planning, 248, article number 105097. doi: 10.1016/j.landurbplan.2024.105097.
[14] Lingua, F., Coops, N.C., & Griess, V.C. (2023). Assessing forest recreational potential from social media data and remote sensing technologies data. Ecological Indicators, 149, article number 110165. doi: 10.1016/j.ecolind.2023.110165.
[15] Millennium Ecosystem Assessment. (2005). Ecosystems and human well-being: opportunities and challenges for business and industry. Washington: World Resources Institute.
[16] Pagiola, S., Von Ritter, K., & Bishop, J. (2004). Assessing the economic value of ecosystem conservation. Washington: The International Bank for Reconstruction and Development.
[17] Pelyukh, O.R., & Zahvoyska, L.D. (2017). Choice experiment method in forest ecosystem services valuation. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 46-52. doi: 10.15421/40270708.
[18] Shtyk, Yu. (2022). Formation and development of the ecosystem services market in Ukraine. Economic Space, 180, 159-162. doi: 10.32782/2224-6282/180-26.
[19] Tkach, P., et al. (2023). Economic evaluation of ecosystem services of Ukrainian forests. Kharkiv: URIFFM.
[20] Trummer, J., & Hegetschweiler, K.T. (2023). How do forest visitors perceive forest management forms? Public acceptance of coppice-with-standards in urban forests. Trees, Forests and People, 14, article number 100439. doi:10.1016/j.tfp.2023.100439.
[21] Vysotska, N.Y., et al. (2019). Assessment of the current state of protective forest belts for various purposes and objects of forest rehabilitation and objects of forest reclamation. Kharkiv: State Agency of Forest Resources of Ukraine.
[22] Wittme, H., et al. (2013). TEEB – The Economics of Ecosystems and Biodiversity. Nairob: United Nations Environment Programme.