Актуальність вивчення складного, багатоетапного процесу природного відновлення лісових угруповань, а також взаємодій і перетворень обумовлена стрімкими зростаючими викликами, пов’язаними зі зміною клімату, вирубкою лісів та зменшенням біорізноманіття. Мета роботи – оцінити стан і виокремити еколого-ценотичну специфіку природного насіннєвого відновлення провідних лісоутворювальних видів Лівобережного Полісся України. Дослідження проведене на основі використання комплексу методів, насамперед, геоботанічних, популяційних та математико-статистичних. Вивчення процесу природного відновлення було здійснене в угрупованнях, які є типовими для регіону та належать до 42 синтаксонів у ранзі асоціацій й 24 синтаксонів у ранзі груп асоціацій. В ході проведення дослідження було розкрито специфіку таких лісоутворюваних видів, як Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Acer platanoides L., Betula pendula Roth., Populus tremula L., Tilia cordata Mill. Встановлено, що представленість підросту основних лісоутворювальних видів в складі лісових рослинних угруповань Лівобережного Полісся України досить суттєво різниться. В ході дослідження було описано визначальні чинники щодо видового складу відновлення, одними з яких є особливості дисперсії насіння (плодів) та адаптаційний потенціал рослин. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що стан підросту та показники його популяційної щільності визначаються рівнем вологості ґрунту (найвищі значення щільності підросту у більшості видів були зареєстровані в лісах, ґрунти яких мають зволоженість на рівні свіжих та вологих гігротопів), зазначений процес може активізуватись на тлі кліматичних трансформацій. Здобуті в ході дослідження результати можуть бути використаними для розробки ефективних стратегій управління лісовими ресурсами, збереження біорізноманіття та сталого лісокористування в регіоні Лівобережного Полісся, що сприятиме покращенню екологічної ситуації та створенню сприятливих умов для відновлення лісових екосистем
підріст, популяційна щільність, дисперсія насіння, біорізноманіттся, Pinus sylvestris L., Quercus robur L.
[1] Batrin, V.V., & Kichura, V.P. (2020). Economic and ecological efficiency of beech forest restoration in the state enterprise Dolzhansk forest hunting farm. In Proceedings of the VIII All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Forest, Science, Youth” (pp. 16-17). Zhytomyr: Polissia National University.
[2] Bobos, І., Fedosy, I., Zavadska, O., Tonha, O., & Olt, J. (2019). Optimization of plant densities of dolichos (Dolichos lablab l. var. lignosus) bean in the right-bank of forest-steppe of Ukraine. Agronomy Research, 17(6), 2195-2202. doi: 10.15159/AR.19.223.
[3] Chaskovskyy, O.H., & Hrynyk, H.H. (2020). Estimation of losses of forest cover of the Ukrainian Carpathians by remote methods based on the materials of open sources of satellite information. Scientific Bulletin of UNFU, 30(1), 66-73. doi: 10.36930/40300111.
[4] Connel, J.H. (1989). Some processes affecting the species composition in forest gaps. Ecology, 70(3), 560-562. doi: 10.2307/1940205.
[5] Convention on Biological Diversity. (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
[6] Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.
[7] Davidson, G., Speldewinde, P.C., Manin, B.O., & Cook, A. (2024). Forest restoration and the zoonotic vector anopheles balabacensis in Sabah, Malaysia. EcoHealth, 21, 21-37. doi: 10.1007/s10393-024-01675-w.
[8] Evison, D., & Wyse, S. (2023). Forest restoration at the Cass Mountain Research Area, Canterbury New Zealand. New Zealand Journal of Forestry, 68(3), article number 8.
[9] Fernandes, A.K., Cardoso Quadros, T.M., Conceicao, T.A., & Waqar, Z. (2023). Can forest restoration affect the genetic diversity of plants? Ecological Restoration, 41(4), 152-157. doi: 10.3368/er.41.4.152.
[10] Fesyuk, V., Moroz, I., Fedonyuk, M., Melnik, O., & Polyansky, S. (2023). Methodology and practical implementation of research of changes in forest coverage of Volyn region using remote sensing. Bulletin of the Kharkiv National University named after V.N. Karazin, 58, 274-289. doi: 10.26565/2410-7360-2023-58-21.
[11] Gerasko, T., Tymoshchuk, T., Moisiienko, V., Hrytsiuk, N., & Alekseeva, T. (2024). Phytocoenotic assessment of herbaceous plant communities in the organic sweet cherry orchard. Scientific Horizons, 27(5), 32-50. doi: 10.48077/scihor5.2024.32.
[12] Ivanova, I., Serdyuk, M., Malkina, V., Tonkha, O., Tsyz, O., Mazur, B., Shkinder-Barmina, A., Herasko, T., & Havryliuk, O. (2022). Cultivar features of polyphenolic compounds and ascorbic acid accumulation in the cherry fruits (Prunus cerasus L.) in the Southern Steppe of Ukraine. Agronomy Research, 20(3), 588-602. doi: 10.15159/AR.22.065.
[13] Jiang, X., Ziegler, A.D., Liang, S., & Wang, D. (2022). Forest restoration potential in China: Implications for carbon capture. Journal of Remote Sensing, 2022, article number 0006. doi: 10.34133/remotesensing.0006.
[14] Kovalenko, I.M. (2018). Forest ecology with the basics of reforestation and afforestation. Sumy: Universytetska Knyha.
[15] Kovalenko, Y.A., & Ivanyuk, T.M. (2022). Formation of birch-pine young animals on log cabins. In Abstracts of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Higher Education Applicants and Young Scientists “Sustainable Development of the Country in the Framework of European Integration” (p. 78). Zhytomyr: Zhytomyr Polytechnic State University.
[16] Lee, K., Ryu, J., & Kim, S.H. (2023) Restoration of damaged forest and roles of remote sensing. In Concepts and Applications of Remote Sensing in Forestry (pp. 371-393). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-19-4200-6_19.
[17] Levchenko, V.B., & Ganzhalyuk, T.S. (2022). Features of growing planting material of Scots pine with a closed root system in the conditions of the state enterprise “Zarechanskoe LG”. In Proceedings of International Scientific and Practical Conference of Young Scientists, Postgraduates, and External Doctorate Students “Forests in the Face of Contemporary Challenges” (pp. 17-19). Kharkiv: Ukrndilga.
[18] Litvinova, O., Tonkha, O., Havryliuk, O., Litvinov, D., Symochko, L., Dehodiuk, S., & Zhyla, R. (2023). Fertilizers and pesticides impact on surface-active substances accumulation in the dark gray podzolic soils. Journal of Ecological Engineering, 24(7), 119-127. doi: 10.12911/22998993/163480.
[19] Oliynyk, V.S., & Viter, R.M. (2011). Forestry. Ivano-Frankivsk: Symphony forte.
[20] Pasternak, V.P., & Nazarenko, V.V. (2019). Forest taxation. Kharkiv: KHNAU.
[21] Pragya, D., & Jaiswal, P. (2022). Restoration of forests: Human concern. International Journal for Research in Applied Sciences and Biotechnology, 9(3), 85-89. doi: 10.31033/ijrasb.9.3.15.
[22] Qu, H., Dong, X., Zhang, B., & Liu, H. (2024). Evaluation of ecological function restoration effect for degraded natural forests in Xiaoxinganling, China. Sustainability, 16(5), article number 1793. doi: 10.3390/su16051793.
[23] Reid, N.C., Dickinson, Y.L., Smith, R., Taylor, M., & Norton, D. (2023). Temperate forest restoration. In Ecological Restoration (pp. 149-194). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-25412-3_5.
[24] Rosa, M., Brancalion, P.H., Crouzeilles, R., Tambosi, L.R., Piffer, P.R., Lenti, F., Hirota, M., Santiami, E., & Metzger, J.P. (2021). Hidden destruction of older forests threatens Brazil’s Atlantic Forest and challenges restoration programs. Science Advances, 7(4), article number eabc4547. doi: 10.1126/sciadv.abc4547.
[25] Rumyantsev, M.G. (2022). Features of subsequent natural restoration in oak stands of the Sumy region. In Proceedings of International Scientific and Practical Conference of Young Scientists, Postgraduates, and External Doctorate Students “Forests in the Face of Contemporary Challenges” (pp. 22-23). Kharkiv: Ukrndilga.
[26] Shuvar, I., & Korpita, H. (2023). Herbicide influence on the agrocenose of soy and its photosynthetic activity in the western Forest Steppe of Ukraine. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 27(2), 21-27. doi: 10.56407/bs.agrarian/2.2023.21.
[27] Skliar, V., Kyrylchuk, K., Tykhonova, O., Bondarieva, L., Zhatova, H., Klymenko, A., Bashtovyi, M., & Zubtsova, I. (2020). Ontogenetic structure of populations of forest-forming species of the Left-Bank Polissya of Ukraine. Baltic Forestry, 26(1), article number 441. doi: 10.46490/BF441.
[28] Skliar, V.G. (2022). Comprehensive assessment of the success of natural restoration in forest phytocenoses of the Left Bank of Ukraine. In Modern Aspects of Scientific Research in the Context of Modernization of Biological and Natural Science Education (pp. 235-246). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-257-9-12.
[29] Stephens, S., Foster, D., Battles, J., Bernal, A., Collins, B.M., Hedges, R., Moghaddas, J.J., Roughton, A.T., & York, R.A. (2023). Forest restoration and fuels reduction work: Different pathways for achieving success in the Sierra Nevada. Ecological Applications, 34(2), article number e2932. doi: 10.1002/eap.2932.
[30] Talakh, K.R., & Krasnov, V.P. (2023). Restoration of plant diversity after continuous logging in fresh forests of Zhytomyr Polesie. In All-Ukrainian Scientific Conference of Higher Education Applicants and Young Scientists “Environmental Safety and Rational Nature Management” (pp. 53-54). Zhytomyr: Zhytomyr Polytechnic State University.
[31] Ward, J.S., & Worthley, T.E. (2004). Forest regeneration handbook. Storrs: University of Connecticut.
[32] Yakubenko, B.E., Popovych, S.Y., Ustymenko, P.M., Dubyna, D.V., & Churilov, A.M. (2017). Geobotany: Methodological aspects of research. Kyiv: Lira-K.
[33] Yanitskyi, V. (2024). The impact of herbaceous plants on biodiversity and stability of pine plantations in Western Polissia. Plant and Soil Science, 15(2), 42-54. doi: 10.31548/plant2.2024.42.
[34] Zlobin, Y.A., Sklyar, V.G., & Klymenko, H.O. (2022). Biology and ecology of phytopopulations. Sumy: Universytetska Knyha.