Український журнал лісівництва та деревинознавства

ВИРАЗКОВО-ПУХЛИНОПОДІБНА ХВОРОБА ЯЛИЦІ БІЛОЇ В ДЕРЕВОСТАНАХ ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ

Іванна Кульбанська, Анатолій Гойчук, Мирослава Іванівна Сорока, Марина Швець, Анатолій Васильович Вишневський
Завантажити статтю
Анотація

Сучасний стан темнохвойних лісів Землі є біоіндикатором глобальних змін навколишнього середовища, зокрема процесу поступової деградації деревних видів родів Сосна, Ялина та Ялиця, обумовленого негативним впливом антропічної діяльності, абіотичних та біотичних чинників. Метою дослідження є встановлення симптоматики, поширеності та шкодочинності збудника виразково-пухлиноподібної хвороби на пагонах і стовбурах ялиці білої. Дослідження проводили на території лісового фонду Покутських Карпат, зокрема у межах філії «Кутське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у Косівському лісництві. У роботі використано класичні фітопатологічні та мікологічні методи, за допомогою яких досліджено етіологію захворювання, аналіз типової симптоматики (починаючи з ранніх етапів), проведено мікроскопію уражених частин ялиці. Досліджено симптоматику, етіологію та патогенез виразково-пухлиноподібної хвороби ялиці білої, яка має тенденцію до поширення. Обґрунтовано нову назву хвороби, зокрема пропонується використовувати замість вживаної назви «рак» ялиці – «виразково-пухлиноподібна хвороба» ялиці. Показано, що типовою ознакою інфікування є формування пухлин, які з часом трансформуються у виразки. Встановлено, що на підрості ялиці переважає пухлиноподібний тип ураження, а на рослинах верхніх ярусів – виразковий. Зазначається, що типовою ознакою виразково-пухлиноподібної хвороби ялиці білої також є наявність патологій типу «відьмина мітла». Пропонується для зменшення інфекційного фону видаляти уражені дерева із типовими ознаками інфікування виразково-пухлиновидної хвороби, особливо при освітленнях і прочистках, оскільки уражені дерева від інфекції не звільняються. Таким чином, оцінка ризику, спричиненого інфікуванням дерев ялиці білої виразково-пухлиновидною хворобою на рівні конкретних деревостанів, і забезпечення належної реакції на потенційні ризики зараження є важливою частиною сталого управління лісами

Ключові слова

Abies alba, іржасті гриби, біотичні чинники, симптоматика, етіологія, патогенез

ЦИТУВАТИ
Kulbanska, I., Goychuk, A., Soroka, M., Shvets, M., & Vyshnevskyi, A. (2024). Ulcerative tumour-like disease of white fir in the Pokuttia Carpathians. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 15(1), 57-71. https://doi.org/10.31548/forest/1.2024.57
Використані джерела

[1] Cobb, R.C., & Metz, M.R. (2017). Tree diseases as a cause and consequence of interacting forest disturbances. Forests, 8(5), article number 147. doi: 10.3390/f8050147.

[2] Convention on Biological Diversity. (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.

[3] Convention on the Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973). Retrieved from https://cites.org/eng.

[4] Goychuk, A., Kulbanska, I., Vyshnevsky, A., Shvets, M., & Andreieva, O. (2022). Spread and harmfulness of infectious diseases of the main forest-forming species in Zhytomyr Polissia of Ukraine. Scientific Horizons, 25(9), 64-74. doi: 10.48077/scihor.25(9).2022.64-74.

[5] Hůnová, I., Brabec, M., & Malý, M. (2019). What are the principal factors affecting ambient ozone concentrations in Czech mountain forests?. Frontiers in Forests and Global Change, 2, article number 31. doi: 10.3389/ffgc.2019.00031.

[6] Index Fungorum. (n.d.). Retrieved from http://www.indexfungorum.org.

[7] Keleş, S.O., Ünal, S., & Karadeniz, M. (2021). The effect of Melampsorella caryophyllacearum (fir broom rust) on the morphological and anatomical traits of Abies nordmanniana subsp. equi‐trojani. Forest Pathology, 51(6), article number e12721. doi: 10.1111/efp.12721.

[8] Kulbanska, I.M., Plikhtyak, P.P., Goychuk, A.F., Shvets, M.V., & Soroka, M.I. (2022). Lelliottia nimipressuralis (Carter 1945) Brady et al. 2013 as the causative agent of bacterial dropsy of common silver fir (Abies alba Mill.). Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry, 64(3), 173-183. doi: 10.2478/ffp-2022-0017.

[9] Lech, P., Żółciak, A., & Hildebrand, R. (2020). Occurrence of European mistletoe (Viscum album L.) on forest trees in Poland and its dynamics of spread in the period 2008-2018. Forests, 11(1), article number 83. doi: 10.3390/f11010083.

[10] Li, D.W., Schultes, N.P., LaMondia, J.A., & Cowles, R.S. (2019). Phytophthora abietivora, a new species isolated from diseased Christmas trees in Connecticut, USA. Plant Disease, 103(12), 3057-3064. doi: 10.1094/PDIS-03-19-0583-RE.

[11] Lukashchuk, H., Onufriv, Ia., & Tupis, S. (2023). Green space and planning structure optimisation ways in parks and monuments of landscape architecture. Architectural Studies, 9(1), 23-35. doi: 10.56318/as/1.2023.23.

[12] Madmony, A., Tognetti, R., Zamponi, L., Capretti, P., & Michelozzi, M. (2018). Monoterpene responses to interacting effects of drought stress and infection by the fungus Heterobasidion parviporum in two clones of Norway spruce (Picea abies). Environmental and Experimental Botany, 152, 137-148. doi: 10.1016/j.envexpbot.2018.03.007.

[13] Meshkova, V.L., Borysenko, O.I., & Pryhornytskyi, V.I. (2018). Forest site conditions and other features of Scots pine stands favorable for bark beetles. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 106-114. doi: 10.15421/411812.

[14] Morris, J.L., et al. (2018). Bark beetles as agents of change in social–ecological systems. Frontiers in Ecology and the Environment, 16(S1), S34-S43. doi: 10.1002/fee.1754.

[15] Müller, M.M., Henttonen, H.M., Penttilä, R., Kulju, M., Helo, T., & Kaitera, J. (2018). Distribution of Heterobasidion butt rot in northern Finland. Forest Ecology and Management, 425, 85-91. doi: 10.1016/j.foreco.2018.05.047.

[16] Pavlov, I.N., Litovka, Y.A., Golubev, D.V., Astapenko, S.A., Chromogin, P.V., Usoltseva, Y.V., Makolova, P.V., & Petrenko, S.M. (2020). Mass reproduction of Polygraphus proximus Blandford in fir forests of Siberia infected with root and stem pathogens: monitoring, patterns, and biological control. Contemporary Problems of Ecology, 13, 71-84. doi: 10.1134/S1995425520010060.

[17] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 756 “Sanitary Rules in the Forests of Ukraine”. (2016, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF#n9.

[18] Robbins, Z.J., et al. (2022). Warming increased bark beetle‐induced tree mortality by 30% during an extreme drought in California. Global Change Biology, 28(2), 509-523. doi: 10.1111/gcb.15927.

[19] Scholler, M., Braun, U., Buchheit, R., Schulte, T., & Bubner, B. (2022). Studies on European rust fungi, Pucciniales: molecular phylogeny, taxonomy, and nomenclature of miscellaneous genera and species in Pucciniastraceae and Coleosporiaceae. Mycological Progress, 21(8), article number 64. doi: 10.1007/s11557-022-01810-3.

[20] Soroka, M.I., Wozniak, A., Hoychuk, A.F., Oniskiv, A.P., & Plikhtyak, P.P. (2019). Phytocenotic prerequisites for drying Abies alba Mill. in the forest coenoses of the state enterprise “Kutske Forestry”. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 18, 21-34. doi: 10.15421/411902.

[21] World Flora Online. (n.d.). Retrieved from https://www.worldfloraonline.org.

[22] Zhang, L., Jiang, Yu., Zhao, Sh., Jiao, L., & Wen, Y. (2018). Relationships between tree age and climate sensitivity of radial growth in different drought conditions of qilian mountains. Northwestern China. Forests, 9, article number 135. doi: 10.3390/f9030135.