Кліматичні зміни актуалізують необхідність переходу аграрного бізнесу України до агролісівничих систем не тільки у степових, а й у північних регіонах країни. Мета досліджень – вивчення особливостей створення полезахисних насаджень волоського горіха (Juglans regia L.) та тополі (Populus × euramericana) на Поліссі та в Лісостепу України. Дослідні насадження швидкоплідного горіха створені однорічними сіянцями на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Житомирського Полісся та на карбонатних ґрунтах Західного Лісостепу, а дослідження приживлюваності живцевих саджанців тополі виконувались на чорноземах Правобережного Лісостепу. Встановлено, що на дерново-підзолистих ґрунтах п’ятирічні рослини скороплідного гріха волоського мали середню висоту 91,8 см. У віці 4 роки деякі з них заплодоносили. Плодоносні деревця мали на 13,4 % більшу середню висоту і на 71,5 % більший діаметр, порівняно з рештою. На карбонатних ґрунтах горіхи відзначалися значно кращим ростом за висотою, що пояснюється кальцієфільністю горіха. Визначено, що ефективним способом підвищення показників приживлюваності однорічних живцевих саджанців сортів тополі 'Dorskamp', 'Robusta' та 'І-45/51' є їх висаджування без стовбурів. У всіх досліджуваних сортів протягом перших двох років вища приживлюваність саджанців була у варіанті без стовбура – від 57,0 до 68,9 %, тоді як у саджанців зі стовбуром – від 50,3 % до 68,1 %. У 2022 р., завдяки проведеному поливу, приживлюваність становила від 74, 4% до 88,9 %. Середня висота переважно теж була вищою у рослин, що виросли із саджанців без стовбура. Найбільшою вона виявилася у рослин клону 'Dorskamp' – 188,6 до 209,3 см. У необрізаних рослин цього сорту вона становила від 174,0 до197,2 см. Практичне значення дослідження полягає в можливості виведення нових форм горіха і тополі та удосконалення технологій створення лісопольових угідь за їх участі, які можуть бути використані в умовах Полісся і Лісостепу
ісопольові угіддя, Juglans regia L., Populus × euramericana, сіянці, саджанці, приживлюваність, середня висота, плодоношення
[1] Ansari, J., Udawatta, R.P., & Anderson, S.H. (2023). Soil nitrous oxide emission from agroforestry, rowcrop, grassland and forests in North America: a review. Agroforest Systems. doi: 10.1007/s10457-023-00870-y.
[2] Augère-Granier, M.L. (2020). Agroforestry in the European Union. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2020/651982/EPRS_BRI(2020)651982_EN.pdf.
[3] Báder, M., Németh, R., Vörös, Á., Tóth, Z., & Novotni, A. (2023). The effect of agroforestry farming on wood quality and timber industry and its supportation by Horizon 2020. Agroforestry Systems. 97, 587-603. doi: 10.1007/s10457-023-00812-8.
[4] Bayala, J., & Prieto, I. (2020). Water acquisition, sharing and redistribution by roots: Applications to agroforestry systems. Plant Soil, 453, 17-28. doi: 10.1007/s11104-019-04173-z.
[5] Burgess, P.J., & Rosati, А. (2018). Advances in European agroforestry: results from the AGFORWARD project. Agroforestry Systems, 92, 801-810. doi: 10.1007/s10457-018-0261-3.
[6] Convention on Biological Diversity (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
[7] Fahad, S., et al. (2022). Agroforestry systems for soil health improvement and maintenance. Sustainability, 14, article number 14877. doi: 10.3390/su142214877.
[8] Food and Agriculture Organization (FAO). (n.d.). Retrieved from https://www.fao.org/about/en/.
[9] Fuchylo, Ya.D., Bordus, О.О., & Kyrylko, Ya.О. (2023). The influence of the technology of growing one-year-old poplar cutting seedlings on their morphometric indicators. Modern Engineering and Innovative Technologies, 26(4), 100-109. doi: 10.30890/2567-5273.2023-26-04-050.
[10] Fuchylo, Ya.D., Ivaniuk, I.D., & Bordus, O.O. (2022). Some peculiarities of planting of poplar cutting seedlings growing on leached chernozem of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 32(3), 20-25. doi: 10.36930/40320303.
[11] Fuchylo, Ya.D., Sinchenko, V.M. Hanzenko, O.M., Gumentik, M.Y., Pirkin, V.I. (2018). Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar. Kyiv: Komprynt.
[12] Ivanuk, I.D., Fuchylo, Y.D., Skrypchuk, P.M., & Yakymenko, O.H. (2022). Growth and development of quick-fruiting forms of walnut of L.S. Shugin selection in the North-Western part of Ukraine. Bulletin of the Malyn Vocational College, 1, 74-82.
[13] Kovács, K., & Vityi, A. (2019). How can agroforestry improve the success of afforestation and contribute to meeting the growing demand of wood? In Proceedings of the 52nd international symposium on forestry mechanization (pp. 606-612). Sopron: University of Sopron Press.
[14] Moreno, G., Aviron, S., Berg, S., Crous-Duran, J., Franca, A., García de Jalón, S., Hartel, T., Mirck, J., Pantera, A., Palma, J.H.N., Paulo, J.A., Re, G.A., Sanna, F., Thenail, C., Varga, A., Viaud, V., & Burgess, P.J. (2018). Agroforestry systems of high nature and cultural value in Europe: Provision of commercial goods and other ecosystem services. Agroforestry Systems, 92, 877-891. doi: 10.1007/s10457-017-0126-1.
[15] Mosquera-Losada, M., Moreno, G., Pardini L., Mcadam, J., Papanastasis, V., Burgess, P., Lamersdorf, N., Castro, M., Fabien, L., & Rigueiro-Rodríguez, A. (2012a). Past, present and future of agroforestry systems in Europe. In Agroforestry – the future of global land use (pp. 285-312). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-94-007-4676-3_16.
[16] Mosquera-Losada, M-R., Pantera, A., Rosati, A., Amaral, J., Smith, J., Rigueiro-Rodríguez, A., Watté, J., & Dupraz, C. (Eds.). (2012b). What priorities for European Agroforestry? Santiago Compostela: USC.
[17] Nicolescu, V.-N., Rédei, K., Vor, T., Bastien, J.-C., Brus, R., Benčať, T., Dodan, M., Cvjetkovic, B., Andrašev, S., La Porta, N., Lavnyy, V., Petkova, K., Perić, S., Bartlett, D., Hernea, C., Pástor, M., Mataruga, M., Podrázský, V., Sfeclă, V., & Štefančik, I. (2020). A review of black walnut (Juglans nigra L.) ecology and management in Europe. Trees, 34, 1087-1112. https://doi.org/10.1007/s00468-020-01988-7
[18] Rigueiro-Rodrìguez, A., McAdam, J.H., & Mosquera-Losada, M.R. (Eds.). (2009). Agroforestry in Europe. Current status and future. Dordrecht: Springer.
[19] Sharma, N., & Singh, R. (2012). Dry matter accumulation and nutrient uptake by wheat (Triticum aestivum L.) under Poplar (Populus deltoides) based agroforestry system. Agronomy, 2012, article number 359673. doi: 10.5402/2012/359673.
[20] Shugin’s hazelnuts. (n.d.). Retrieved from https://bokoplidni.blogspot.com/.
[21] Skrypchuk, P. (2020). Creation of an industrial walnut garden on the example of a united territorial community. Horishnyk. Technologies and Innovations, 4(9), 94-100.
[22] Smith, J., Pearce, B.D., & Wolfe, M.S, (2013). Reconciling productivity with protection of the environment: Is temperate agroforestry the answer? Renewable Agriculture and Food Systems, 28(1), 80-92. doi: 10.1017/S1742170511000585.
[23] State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. Retrieved from https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin.
[24] Szigeti, N., & Vityi, A. (2019). Soil moisture and temperature characteristics in a young silvoarable agroforestry system. Regional and Business Studies, 11(1), 21-27. doi: 10.33568/rbs.2399.
[25] Wu, W., Tao, Z., Chen, G., Meng, T. Li, Y., Feng, H., Si, B., Manevski, K., Andersen, M.N., & Siddique, K.H.M. (2022). Phenology determines water use strategies of three economic tree species in the semi-arid Loess Plateau of China. Agricultural and Forest Meteorology, 312, article number 108716. doi: 10.1016/j.agrformet.2021.108716.
[26] Yukhnovsky, V.Yu., Gladun, G.B., Sovakov, O.V., & Lobchenko, Н.O. (2019). The current state, problems and prospects for the development of agroforestry in Ukraine. In Forest reproduction and forest reclamation in Ukraine: Origins, current state, current challenges and prospects in the conditions of the Anthropocene (pp. 269-283). Kyiv: Lira-K.