Bahatska, O., Melnyk, V., & Snarovkina, O.
(2023).
Assessment of drought resistance in plants of the genus Aristolochia L..
Ukrainian Journal of Forest and Wood Science,
14(3),
8-20.
https://doi.org/10.31548/forest/3.2023.08
Дослідження стійкості рослин до посухи стає дедалі більш актуальним питанням у зв’язку з глобальним потеплінням. Усі види роду Aristolochia L. мають високі декоративні якості та відіграють важливу роль у природних екосистемах. Але в умовах дисбалансу температурного середовища декоративність може знижуватись внаслідок втрати тургору листя і, навіть, його опадання. Метою статті було висвітлення результатів проведених досліджень з оцінки посухостійкості видів рослин роду Aristolochia L. для виявлення найбільш перспективних таксонів, придатних для вирощування в умовах м. Київ. Дослідження проводились 2022 році на 3 видах ліан: Aristolochia macrophylla Lam., A. tomentosa Sims., A. manshuriensis Kom., які зростають у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка (м. Київ). Представлені результати досліджень параметрів показників оводненості листків рослин, водного дефіциту, водоутримувальна здатність листків, рівень електропровідності та питома поверхнева щільність листків, проведених у лабораторії фізіології рослин і мікробіології Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Також проведено польову оцінку посухостійкості рослин роду Aristolochia L. Встановлено, що Aristolochia macrophylla Lam. є найбільш посухостійкою, має низький рівень транспірації та має високу водоутримуючу здатність. Aristolochia tomentosa Sims. є найменш посухостійким видом, який унаслідок цього потребує додаткового догляду. У польових умовах спостерігали, що істотних ознак в’янення не було виявлено, тобто листки вдень зменшують тургор, а вночі – відновлюють. Важливим також є збереження середовищ, де зростають ці рослини, оскільки їхня зміна впливає на посухостійкість та життєвий цикл ліан. Результати досліджень посухостійкості рослин роду Aristolochia L. вказують на перспективність цих рослин. Вони можуть бути використані при доборі асортименту рослин для створення насаджень різного призначення в урбанізованому середовищі
водоутримуюча здатність, водний дефіцит, оводненість, ліани, електропровідність
[1] Bahatska, O. (2008). Peculiarities of the growth and development of the introduced species of woody vines and the prospects of their use in landscaping in Kyiv (PhD thesis, National Agrarian University, Kyiv, Ukraine).
[2] Boiko, T.O., Dementieva, O.I., & Kotovska, Y.S. (2019). Assessment of biological and ecological properties of woody lianas in the conditions of the city of Kherson. Scientific Bulletin of UNFU, 29(5), 31-35. doi: 10.15421/40290506.
[3] Boychenko, S.G., & Zabarna, O.G. (2019). Estimation of comfort of weather conditions and trends of their changes for the Kyiv region in the conditions of climate change. Geofizicheskiy Zhurnal, 41(6), 128-143. doi: 10.24028/gzh.0203-3100.v41i6.2019.190071.
[4] Convention on Biological Diversity (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
[5] Eremin, G., & Gasanova, T. (1999). The study of heat resistance and drought resistance of varieties. In Program and methods of variety study of fruit, berry and nut crops (pp. 80-85). Orel: VNIISPK.
[6] Espinosa, P. (n.d.). Climate calls for a unity of purpose. Retrieved from https://www.un.org/en/climatechange/patricia-espinosa-a-unity-of-purpose.
[7] Gonzalez-Teuber, M., Palma-Onetto, V., Aguirre, C., Ibáñez, A.J., & Mithöfer, A. (2023). Climate change-related warming-induced shifts in leaf chemical traits favor nutrition of the specialist herbivore Battus polydamas archidamas. Frontiers in Ecology and Evolution, 11, article number 1152489. doi: 10.3389/fevo.2023.1152489.
[8] Griscom, H.P. (2020). The long-term effects of active management and landscape characteristics on carbon accumulation and diversity within a seasonal dry tropical ecosystem. Forest Ecology and Management, 473, article number 118296. doi: 10.1016/j.foreco.2020.118296.
[9] Kolesnikov, A.I. (2018). Decorative dendrology. Kharkiv: Zolotye stranitsy.
[10] Kravchuk, P.A. (2011). The book of nature records. Lutsk: Volyn Regional Printing House PJSC.
[11] Kryvoshapka, V.A., Kytaiev, O.I., Shevel, L.O., & Kondratenko, V.V. (2012). Assessment of drought resistance of Chinese aster varieties and hybrids (Callistephus chinensis Nees.). Sadivnytstvo, 65, 209-215.
[12] Kushnirenko, M.D. (1975). Quantitative changes in the pigment complex on the leaves of various wheat varieties under the influence of drought stress. In Physiology of water exchange and drought resistance of fruit plants (p. 216). Kishinev: Shtiintsa.
[13] Kushnirenko, M.D., Kurchatova, G.P., & Kryukova, E.V. (1975). Methods for assessing the drought resistance of fruit plants. Kishinev: Shtiintsa.
[14] Kyryliuk, V. (2005). Study of drought resistance of species of the genus Lonicera L. in the conditions of the city of Kyiv. In Actual problems of research and conservation of phytodiversity (pp. 160-161). Uman.
[15] Madhuri, P., Shashikant, C., & Chandrashekhar, M. (2021). Response of secondary metabolites in Aristolochia bracteolata Lam. under water stress regimes. Journal of Stress Physiology & Biochemistry, 17(4), 60-66.
[16] Makovskyi, V.V., & Vakhnovska, N.H. (2019). Drought tolerance of woody vines of the Vitaceae Juss. family under conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 15(1), 51-58. doi: 10.21498/2518-1017.15.1.2019.162482.
[17] Mar’iuk, O., Zhavzharova, T., Tsyhryk, M., Kolishevskyi, Y., Skydaniuk, M., & Fursik, O. (2021). Climate change and climate adaptation (All-Ukrainian sociological survey and recommended measures for adaptation to climate change). Kyiv: Ukrainian Climate Network.
[18] Maréchaux, I., Bartlett, M.K., Iribar, A., Sack, L., & Chave, J. (2017). Stronger seasonal adjustment in leaf turgor loss point in lianas than trees in an Amazonian forest. Biology Letters, 13(1), article number 20160819. doi: 10.1098/rsbl.2016.0819.
[19] Nath, S., Ghosh, N., Ansari, T.A., Mundhra, A., Patil, M.P., Mane, A., Gopalakrishnan, A.V., Rahman, M.H., Kumar,M., Radha, Ghorai, M., Paul, S., & Dey, A. (2022). Genetic diversity assessment and biotechnological aspects in Aristolochia spp. Applied Microbiology and Biotechnology, 106, 6397-6412. doi: 10.1007/s00253-022-12152-1
[20] Piatnytskyi, S. (1961). Workshop on forest selection. moscow: Selkhozyzdat.
[21] Sedov, E.N., & Ogoltsova, T.P. (Eds.). (1999). Program and methodology for variety study of fruit, berry and nut crops. Orel: VNIISPK.
[22] Torop, V.V., Yareshchenko, O.M., & Sylaieva, A.M. (2002). The method of determining the drought resistance of berry crops based on the electrical conductivity of the leaves. Sadivnytstvo, 54, 237-244.
[23] van der Sande, M.T., Poorter, L., Schnitzer, S.A., & Markesteijn, L. (2013). Are lianas more drought-tolerant than trees? A test for the role of hydraulic architecture and other stem and leaf traits. Oecologia, 172(4), 961-972. doi: 10.1007/s00442-012-2563-x.
[24] Wright, A., Tobin, M., Mangan, S., & Schnitzer, S. A. (2014). Unique competitive effects of lianas and trees in a tropical forest understory. Oecologia, 177(2), 561-569. doi: 10.1007/s00442-014-3179-0.