Зміни, пов’язані з міською інфраструктурою, безпосередньо впливають на екологічне середовище, у тому числі, на властивості ґрунту. Мета роботи - вивчення протиерозійної та стокорегулюючої дії паркових насаджень у складних умовах рельєфу міста Києва. Лісівничо-таксаційні показники насаджень встановлено за визнаними таксаційними методами. Верхні шари ґрунту вивчено шляхом визначення твердості, водопроникності, щільності та вологості на стежинах і в насадженнях. Твердість ґрунту в насадженнях із 9,1±0,76–10,8±1,01 кг/см2 зростає до 15,4±0,25–30,8±0,15 кг/см2, що пов’язано з інтенсивністю їх витоптування. При цьому ґрунти із пухкого стану переходять до середньопухкого та навіть щільного. Визначення водопроникності теж показало значну розбіжність відповідно від 18,6±0,76–20,6±0,66 мм/хв. до 1,9±0,10–5,7±0,33 мм/хв. Дослідженнями підтверджено обернено пропорційні зв’язки між показниками твердості та водопроникності ґрунту. Отримані показники щільності складання ґрунту в насадженнях (1,12–1,20 г/см3) і на стежинах (1,34–1,66 г/см3), хоч і мають не дуже різкі відмінності, але в обох випадках вказують на їх критичність для подальшого нормального розвитку насаджень. Зміни даних вологості ґрунту в насадженнях (16,9–20,6 %) мають спадний характер у порівнянні із стежинами (11,2–12,6 %), що теж свідчить про погіршення умов зростання. Наявність активного коріння у верхній товщі ґрунту на контролі виявилась 5,8–9,8 г, а на стежинах, залежно від інтенсивності витоптування, від 0,0 до 2,2 г. Здійснено обстеження досліджуваних територій на виявлення характерних ерозійних процесів. Встановлено, що паркові насадження знаходяться у задовільному стані та повністю виконують протиерозійну дію. Загроза прояву ерозійних процесів має місце на стежках інтенсивного навантаження. Отримані результати можуть використовуватись для моніторингу та регулювання антропогенного навантаження
складний рельєф, стежкова мережа, коренева система, поверхневий стік, ерозійні процеси
[1] Amaral, Y.T., Santos, E.M., Ribeiro, M.C., & Barreto L. (2019). Landscape structural analysis of the Lençóis Maranhenses national park: Implications for conservation. Journal for Nature Conservation, 51, article number 125725. doi: 10.1016/j.jnc.2019.125725.
[2] Wan, Z., & Gao, W. (2020). Changes in urban vegetation cover and analysis of the influencing factors: A case study of Harbin, Heilongjiang Province, China. Arabian Journal of Geosciences, 13, article number 1053. doi: 10.1007/s12517-020-05931-5.
[3] Li, L., & Zhou, G. (2020). Response of forest vegetation to scenic activities in Wuyishan National Park. Shengtai Xuebao, 40, 7267-7276.
[4] Fidelus-Orzechowska, J., Gorczyca, E., Bukowski, M., & Krzemień, K. (2021). Degradation of a protected mountain area by tourist traffic: Case study of the Tatra National Park, Poland. Journal of Mountain Science, 18(10), 2503-2519.
[5] Halla-Bobyk, S.V. (2016). Recreation pressure in the National park “Enchanted edge”. Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Series “Chemistry”, 36(2), 73-76.
[6] Peng, Q., Wang, R., Jiang, Y., Zhang, W., Liu, C., & Zhou, L. (2022). Soil erosion in Qilian Mountain National Park: Dynamics and driving mechanisms. Journal of Hydrology: Regional Studies, 42, article number 101144. doi: 10.1016/j.ejrh.2022.101144.
[7] Minder, V.V., Maliuha, V.M., & Yukhnovskyi, V.Yu. (2019). Meliorate properties of park stands in the conditions of complex relief. Kyiv: “Kondor” Publishers.
[8] Chornomaz, N.M. (2016). Planting on the slopes of the Mariinsky Park, species and spatial structure, current status. Scientific Bulletin of UNFU, 26.3, 198-203.
[9] Bryant, C.S., John, E.L., & Jodi, L.J.-M. (2005). Distinguishing urban soils with physical, chemical, and biological properties. Pedobiologia, 49, 283-296. doi: 10.1016/j.pedobi.2004.12.002.
[10] Mosaffaei, Z., Jahani, A., Chahouki, M.A.Z., Goshtasb, H., Etemad, V., & Saffariha, M. (2020). Soil texture and plant degradation predictive model (STPDPM) in national parks using artificial neural network (ANN). Modeling Earth Systems and Environment, 6, 715-729. doi: 10.1007/s40808-020-00723-y.
[11] Shumilova, A.V. (2014). Assessment of recreational load on landscapes NNP “Slobozhanskiy”. Man and Environment. Problems of Neoecology, 1-2, 70-74.
[12] Sarah, P., Zhevelev, H.M., & Oz, A. (2015). Urban park soil and vegetation: Effects of natural and anthropogenic factors. Pedosphere, 25(3), 392-404. doi: 10.1016/S1002-0160(15)30007-2.
[13] Marx, C., Tetzlaff, D., Hinkelmann, R., & Soulsby, C. (2022). Seasonal variations in soil – plant interactions in contrasting urban green spaces: Insights from water stable isotopes. Journal of Hydrology, 612, article number 127998. doi: 10.1016/j.jhydrol.2022.127998.
[14] Fedoruk, E.A. (2019). Living ground cover as an indicator of the state of forest park massives. Scientific Bulletin of UNFU, 29.3, 23-26. doi: 10.15421/40290304.
[15] Li, Y., Chen, K., Liu, Z., & Cao, G. (2022). Short-term impacts of trampling on selected soil and vegetation properties of alpine grassland in Qilian Mountain National Park,China. Global Ecology and Conservation, 36, article number e02148. doi: 10.1016/j.gecco.2022.e02148.
[16] Annika, K.J., & Juha, M.A. (2015). Effects of human trampling on abundance and diversity of vascular plants, bryophytes and lichens in alpine heath vegetation, Northern Swedenalo. Jägerbrand and Alatalo Springer Plus, 4, article number 95. doi: 10.1186/s40064-015-0876-z.
[17] Yavorovskyi, P.P., Sendonin, S.Ye., & Tokareva, O.V. (2019). Recreational forestry. Kyiv: Naukova stolytsia.
[18] Kutya, M.M., & Girs, A.A. (2012). Description of recreational loading and recreational capacity of Kyiv forest park landscapes. Scientific Bulletin of UNFU, 22.12, 86-90.
[19] Kukhtar, D.V., & Kachala, Т.B. (2021). Assessment of greening the urban ecosystem of the city and development of measures for its optimization based on the example of Ivano-Frankivsk. Scientific and Technical Journal, 23(1), 33-45. doi: 10.31471/2415-3184-2021-1(23)-33-45.
[20] Shyshchenko, P.H., Havrylenko, O.P., & Tsyhanok, Ye.Yu. (2019). Ecosystem value of Holosiyivskyi forest as an urban protected area: Causes and consequences of degradation. Ukrainian Geographical Journal, 108(4), 40-49. doi: 10.15407/ugz2019.04.040.
[21] Romanets, O.M., & Yukhnovskyi, V.Yu. (2021). Phytomeliorative features and urboecological potential of green spaces in the city of Kyiv. Kyiv: “Kondor” Publishers.
[22] Organization plan of the territory of the state historical and architectural reserve “Ancient Kyiv”: Scientific and project documentation. Book 4. (2021). Kyiv: Ukrainian Institute of Cultural Heritage.
[23] Dunaievska, O.F., & Kozlovskyi, O.Iu. (2013). Studying the digression of urban park ecosystems as a result of an increase in recreational load. Geography and Tourism, 26, 284-294.
[24] Seno, P.S. (2007). Probability theory and mathematical statistics. Kyiv: Znannia.
[25] Berezhniak, M.F. (2013). Pedology. Kyiv: TOV “NVP “Interservis”.
[26] Maliuha, V.M., & Minder, V.V. (2020). Indicator of tension in the living space of protective forest stands. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 11(4), 47-59. doi: 10.31548/forest2020.04.005.
[27] Henyk, Ya.V., & Dyda, A.P. (2013). Impact of anthropogenic loads on the state of soil cover of park and forest plantations in the cities of Carpathian region of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 23.13, 110-114.
[28] Henyk, Ya.V., Dyda, A.P., & Marutyak, S.B. (2014). Some changes in physicochemical properties of soils in urban woodlands and parklands as a result of recreational loadings. Scientific Bulletin of UNFU, 24.10, 66-71.