Ефективне виконання меліоративних функцій водохоронними насадженнями значною мірою визначається розвитком лісової підстилки, її структурою, потужністю, якісним складом, ступенем мінералізації. Тому метою дослідження стало виявлення особливостей формування лісової підстилки соснових насаджень Українського межиріччя Дніпра та Десни. Дослідження лісової підстилки проведено на облікових майданчиках у всіх вікових групах насаджень, у яких закладено 22 пробні площі. Зразки підстилки відбирали у міжряддях і в рядах лісових культур. Під час аналізу якісного складу лісової підстилки молодняків виявлено домінування верхньому горизонті неактивної фракції, яку складали переважно хвоя і гілки. Тут частка неактивної підстилки в свіжих лісорослинних умовах бору і субору становила відповідно 8.13 т/га або 85.1% і 12.54 т/га або 92.1%. У нижньому горизонті зафіксовано велику кількість трухи, яка формує активну фракцію. Її запаси у 5.3–5.6 раз перевищують запаси неактивної підстилки. Загалом, у молодих сосняках свіжого бору запас неактивної підстилки становить 15.10 т/га (28.1%), у той час коли її наявність у насадженнях свіжого субору – 17.91 т/га 36.5%. У середньовікових сосняках частка активної фракції підстилки збільшується, що є наслідком активної дії процесів її розкладу. У стиглих насадженнях свіжого субору частка активної підстилки становить 79.3% або 155.29 т/га. Це є свідченням інтенсифікації процесів мінералізації і активізації колообігу речовин. У підстилці насаджень старших вікових груп чітко виділяються три горизонти, із міцним зчепленням між собою. Нижній шар лісової підстилки водоохоронних насаджень пронизаний фізіологічно активним корінням, що формує її щільний тип складання. За таких умов під час відділення нижнього шару підстилки від верхнього він не розпадається і його структура залишається щільною. Наявність сильно переплетеного фізіологічно активного коріння у третьому горизонті підстилки є свідченням активізації мікробіологічних процесів, які також пришвидшуються перехватом вологи і нагромадженням гумусових часток ґрунту нижніми шарами лісової підстилки. Для запобігання розвитку паводкових процесів, ефективного виконання функцій водорегулювання і водоочищення рекомендується створення водоохоронних насаджень з формуванням виявленого типу лісової підстилки
активна і неактивна підстилка, біометричні показники, труха, опад, кругообіг речовин
[1] Chornobai, Y., & Maryskevich, O. (1992). Organic composition of litter in phytosenosis of the Ukrainian Carpathians. Ukrainian Botanical Journal, 49(3), 20-25.
[2] Bondar, I. (2000). Quantitative and qualitative indicators of precipitation in different types of growth conditions of forest stands of Kyiv Polissia and their impact on the soil. Bulletin of the National Agrarian University, 27, 94-103.
[3] Sewerniak, P. (2020). Plant species richness or soil fertility: Which affects more the productivity of Scots pine in Central Europe? Annals of Forest Research, 63(2), 57-73. doi: 10.15287/afr.2020.2003.
[4] Hagvar, S. (2016). From litter to humus in a Norwegian spruce forest: Long-term studies on the decomposition of needles and cones. Forests, 7(186), article number 186. doi: 10.3390/f7090186.
[5] Zhang, D., Hui, D., Luo, Y., & Zhou, G. (2008). Rates of litter decomposition in terrestrial ecosystems: Global patterns and controlling factors. Journal of Plant Ecology, 1(2), 85-93. doi: 10.1093/jpe/rtn002.
[6] Hättenschwiler, S., Tiunov, A., & Scheu, S. (2005). Biodiversity and litter decomposition in terrestrial ecosystems. Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics, 36, 191-218. doi: 10.1146/annurev.ecolsys.36.112904.151932.
[7] Berg, B., & Meentemeyer, V. (2001). Litter fall in some European coniferous forests as dependent on climate: A synthesis. Canadian Journal of Forest Research, 31, 292-301. doi: 10.1139/cjfr-31-2-292.
[8] Margesin, R., Minerbi, S., & Schinner, F. (2016). Litter decomposition at two forest sites in the Italian Alps: A field study. Arctic, Antarctic, and Alpine Research, 48(1), 127-138. doi: 10.1657/AAAR0015-012.
[9] González-Rodríguez, H., Ramírez-Lozano, R., Cantú-Silva, I., Gómez-Meza, M., Estrada-Castillón, E., & Arévalo, J. (2018). Deposition of litter and nutrients in leaves and twigs in different plant communities of northeastern Mexico. Journal of Forestry Research, 29(5), 1307-1314. doi: 10.1007/s11676-017-0553-x.
[10] Jasinska, J., Sewernial, H., & Puchalka, R. (2020). Litterfall in a Scots pine forest on inland dunes in Central Europe: Mass, seasonal dynamics and chemistry. Forests, 11(6), article number 678. doi: 10.3390/f11060678.
[11] Levchenko, V. (2009). Parameters of forest litter in fresh forests of the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 135, 78-84.
[12] Voron, V., Sydorenko, S., & Tkach, O. (2018). Structure of forest litter as an indicator of potential fire risk in the pine forests of Polissya, Ukraine. Forestry and Forest Melioration, 132, 115-123. doi: 10.33220/1026-3365.132.2018.115.
[13] Golovetskyi, M., Urliuk, Y., & Yukhnovskyi, V. (2021). Water protection pine plantations of the Ukrainian confluence of the Dnieper and Desna rivers. Kyiv: Condor Publishing House.
[14] Krynytska, O., Bondarenko, T., Capuliak, J., & Trenciansky, M. (2017). Quantitative analysis of litter-fall in hornbeam-oak-pine stands in the Lviv Roztoche region. Central European Forestry Journal, 63(1), 35-41. doi: 10.1515/forj-2017-0004.
[15] Maliuha, V., Khryk, V., Minder, V., Kimeichuk, I., Raduchych, M., Rasenchuk, A., Brovko, F., & Yukhnovskyi, V. (2021). Fractional composition and formation of forest litter in Scots pine plantations on ravine-gully systems and the plain of the central part of Ukraine. Forest Ideas, 27(1), 89-100.
[16] Ivanenko, Y., Lobchenko, G., Maliuha, V., & Yukhnovskyi, V. (2022). Spruce forest litter structure, distribution, and water retention along hiking trails in Ukrainian Carpathians. Journal of Forest Science, 68(7), 241-252. doi.org/10.17221/12/2022-JFS.
[17] Finér, L. (1996). Variation in the amount and quality of litterfall in a Pinus sylvestris L. stand growing on a bog. Forest Ecology and Management, 80(1-3), 1-11. doi: 10.1016/0378-1127(95)03652-0.
[18] Tkach, V., Buksha, I., Slych, O., & Pasternak, V. (2021). Optimization of maturity age for coppice oak forests within Left-Bank Forest-Steppe in Ukraine. Central European Forestry Journal, 67(3), 181-186. doi: 10.2478/forj-2020-0026.
[19] Prescott, C. (2010). Litter decomposition: What controls it and how can we alter it to sequester more carbon in forest soils? Biogeochemistry, 101, 133-149. doi: 10.1007/s10533-010-9439-0.
[20] Gregow, H., Laaksonen, A., & Alper, M. (2017). Increasing large scale windstorm damage in Western, Central and Northern European forests, 1951-2010. Scientific Reports, 7(1), article number 46397. doi: 10.1038/srep46397.