Український журнал лісівництва та деревинознавства

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РУБКА СПРИЯННЯ ПРИРОДНОМУ ПОНОВЛЕННЮ ЛІСУ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В’ячеслав Левченко, Василь Гуменюк
Завантажити статтю
Анотація

Ведення лісового господарства в Україні необхідно здійснювати з урахуванням змін клімату та деградації і масового всихання лісів, а також з дотриманням принципів збереження умов відтворення біологічно стійких, високопродуктивних насаджень та раціонального і невиснажливого використання лісових ресурсів. Тому одним із головних завдань ведення господарства у лісах є максимальне використання природного насіннєвого потенціалу лісових насаджень. Такому принципу відповідають рубки, які спрямовані на максимальне використання природного насіннєвого поновлення лісу, як методологічної основи створення високопродуктивних, біологічно стійких лісових насаджень. Мета дослідження – розробити спосіб рубки, який сприяє природному поновленню лісу та запропонувати організаційно-технічні показники для його проведення. Облік природного поновлення лісу проводили за методикою А.В. Побединського оцінку природного лісопоновлення здіснювали за шкалою В.Г. Нестерова; проективне покриття живого надґрунтового покриву визначали за шкалою Браун-Бланке; сухість клімату визначали за індексом аридності Де Мартонна; умови зволоження на дослідній ділянці вивчали з використанням гідротермічного коефіцієнту Г.Т. Селянінова; суму активних температур визначали за методикою Укргідрометцентру. Проаналізовано нормативно-правову базу проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Встановлено, що діючі Правила не передбачають проведення рубок, які були б максимально сприятливими для природного поновлення господарсько цінних деревних порід у лісах будь-якої категорії, віку, складу і структури. Представлено результати обліку та оцінки природного поновлення лісу на вирубаних кругових площадках. Встановлено, що за умови середнього (3 бали) і вище балів насіннєношення (плодоношення) та достатньої кількості вологи на кругових площадках діаметром 1,5 Нср. деревостану спостерігалося дуже густе, здорове, рівномірно розміщене по площі природне поновлення лісу. Негативний вплив на природне лісопоновлення у перший рік життя чинять густий підлісок та значне задерніння поверхні ґрунту (більше 50 % площі) живим надґрунтовим покривом. У противному випадку останнього, проведення спеціального обробітку ґрунту є малоефективним. У 2020 році, не зважаючи на декадні посухи у березні-квітні, а також у серпні-вересні склалися сприятливі умови для природного поновлення лісу. У травні та червні відмічено зростання кількості опадів порівняно з попередніми та наступними місяці після появи сходів, що позитивно вплинуло на їх укорінення та ріст. Рубку, яка сприяє природному поновленню лісу, слід віднести до рубок формування і оздоровлення лісів та встановити для неї запропоновані організаційно-технічні показники. Одержані висновки слугуватимуть методологічною основою для запровадження у лісових насадженнях нового способу рубки, який був би максимально сприятливим для отримання у достатній кількості якісного, життєздатного природного поновлення господарсько цінних деревних порід

Ключові слова

кліматичні показники, деревостан, кругова площадка, сходи, життєздатність підросту, природне лісопоновлення

ЦИТУВАТИ
Levchenko, V., & Gumeniuk, V. (2022). Experimental felling in assistance to natural forest regeneration in Kyiv region. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 13(2), 24-34. https://doi.org/10.31548/forest.13(2).2022.24-34
Використані джерела

[1] Global Forest Resources Assessment 2020. (2020). Retrieved from https://www.fao.org/3/ca9825en/ca9825en.pdf.

[2] Freudenschuss, A., Brändli, U., Fridman, J., Cienciala, E., & Linser, S. (2020). Maintenance and appropriate enhancement of forest resources and their contribution to global carbon cycles. In State of Europe’s Forests Report 2020 (pp. 29-50). Zvolen: Forest Europe.

[3] Arend, M., Link, R.M., Patthey, R., Hoch, G., Schuldt, B., & Kahmen, A. (2021). Rapid hydraulic collapse as cause of drought-inducedmortality in conifers. National Academy of Sciences of the United States of America, 118(16), article number e2025251118. doi: 10.1073/pnas.2025251118.

[4] Jandl, R., Spathelf, P., Bolte, A., & Prescott, C. (2021). Forest adaptation to climate change – is non-management an option? Annals of Forest Sciencethis, 76(2), article number 48. doi: 10.1007/s13595-019-0827-x.

[5] Aguiar, F.C., Rodrigues, C., Pina, J.P., & Soares, P. (2021). Regeneration of riparian and maritime pine forests after a large wildfire on the largest public forest of Portugal. Forests, 12(4), article number 477. doi: 10.3390/f12040477.

[6] Zatula, V., & Zatula, N. (2019). Statistical analysis of climate aridity in Ukraine. Physical Geography and Geomorphology, 93(1), 19-24.

[7] Lavny, V.V., & Spatgelf, P. (2016). The practice of close to nature forestry in the pine forests of northeastern Germany. Collection of Scientific Works: Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 14, 52-57. doi: 10.15421/411606.

[8] Public report of Head of the State Agency of Forest Resources of Ukraine for 2021. (2021). Retrieved from https://forest.gov.ua/storage/app/sites/8/публічні%20звіти/publichniy-zvit-za-2021.pdf.

[9] Matias, L., Castro, J., Villar-Salvador, P., Quero, J.L., & Jump, A.S. (2017). Differential impact of hotter drought on seedling performance of five ecologically distinct pine species. Plant Ecology. Springer Link, 218, 201-212. doi: 10.1007/s11258-016-0677-7.

[10] Gordienko, M.I., Bondar, A.O., Rybak, V.O., & Gordienko, N.M. (2007). Forest crops of the plain part of Ukraine. Kyiv: Urozhai.

[11] Brang, P., Spathelf, P, Larsen, J.B., Bauhus, J., Bonc̆ìna, A., Chauvin, C., Drössler, L., García-Güemes, C., Heiri, C., Kerr, G., Lexer, M.J., Mason, B., Mohren, F., Mühlethaler, U., Nocentini, S., & Svoboda, M. (2014). Suitability of close-to-nature silviculture for adapting temperate European forests to climate change. Forestry, 87, 492-503. doi: 10.1093/forestry/cpu018.

[12] Schütz, J., Saniga, M., Diaci, J., & Vrška, T. (2016). Comparing close to-nature silviculture with processes in pristine forests: Lessons from Central Europe. Annals of Forest Science, 73, 911-921. doi: 10.1007/s13595-016-0579-9.

[13] Maurer, V.M., & Kimeichuk, I.V. (2020). Dynamics of the number and state of natural regeneration of Scots pine on log cabins in the conditions of fresh birch of Kyiv Polissya. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 11(1), 45-54. doi: 10.31548/forest2020.01.045. 

[14] Kopiy, L.I., Fizik, I.V., Baran, S., Lavniy, V.V., Kopiy, S.L., Presner, R.B., & Agiy, V.O. (2017). Natural seed reproduction of oak plantations as an element of forestry close to nature. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 9-13. doi: 10.15421/40270901.

[15] Ishchuk, G.P. (2017). Natural regeneration of oak and hornbeam under the tent of plantations and on the log cabins at the State Enterprise “Korsun-Shevchenkivske Forestry”. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 15-18. doi: 10.15421/40270102.

[16] Matusyak, M.V., & Tsyganska, O.I. (2018). Assessment of the level of biodiversity and natural regeneration of common oak in the forestry zone of Vinnytsia. Scientific Bulletin of UNFU, 28(8), 56-60. doi: 10.15421/40280811.

[17] Gordienko, M.I., & Gordienko, N.M. (2005). Forestry properties of woody plants. Kyiv: LLC “Vistka”.

[18] Rybak, V.O. (Ed). (2005). The experience of forestry in the Boyar LDS NAU (to the 80th anniversary of the Boyar FRS and the 100th anniversary of artificial reforestation). Kyiv: PPNV.

[19] Didenko, M.M., & Polyakov, O.K. (2018). The state of natural regeneration of oak under the forest tent in the Left Bank Forest-Steppe. Forestry and Forest Melioration, 132, 25-34. doi: 10.33220/1026-3365.132.2018.25.

[20] Vyshnevsky, A.V. (2010). Reforestation under trees crown canopy of mature pine stands in the forests of Rivne Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 205, 33-37.

[21] Zhezhkun, A.M. (2015). Experimental felling in Pine stands of Eastern Polissya. Collection of Scientific Works: Forestry and Agroforestry, 126, 35-43.

[22] Zhezhkun, A.M., & Porokhnyach, I.V. (2015). Reforestation in pine stands after the first methods of deforestation. Collection of Scientific Works: Forestry and Forest Melioration, 127, 15-22.

[23] Levchenko, V.V. (2018). Reconstructive felling as a measure to promote natural regeneration of the forest. Ukrainian Journal of Forestry and Wood Science, 14, 58-63.

[24] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 724 “On Approval of the Rules for Improving the Quality of Forests”. (2007, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF#Text.

[25] Guldin, J., Bragg, D., & Zingg, A. (2017). Plentern with pine – results from the USA. Schweiz Zeitschrift Forstw, 168(2), 75-83. doi: 10.3188/szf.2017.0075.

[26] Pobedinsky, A.V. (1966). Study of reforestation processes. Moscow: Nauka.

[27] Shvidenko, A.Y., & Ostapenko, B.F. (2001). Forestry. Chernivtsi: Green Bukovyna.

[28] Project of organization and development of forestry of NULES of Ukraine “Boyarska LDS” of Kyiv region. (2018). In Plesetsk forestry. Part I (quarters 244–423). Irpen: Ukrderzhlisproekt.

[29] Nesterov, V.G. (1961). General forestry. Moscow: Selkhozgiz.

[30] Poore, M.D. (1955). The use of phytosociological methods in ecological investigations: The Braun-Blanquet System. Journal of Ecology, 43(1), 226-244. doi: 10.2307/2257132.

[31] Official website of the Ukrainian Hydrometeorological Institute of the SES of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine. (2022). Retrieved from https://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000623.

[32] Selyaninov, G.T. (1958). Assessment of agrometeorological conditions for understanding droughts and dry winds and their distribution in the European territory of the USSR. Droughts and their origin, recurrence and impact on yield. Leningrad: Gidrometeoizdat.

[33] Agroclimatic resources. Handbook of agroclimatic resources of Ukraine. (1995). (Vol. 1.). Kyiv: Urozhay.

[34] Tiscar, P.A., Candel-Perez, D., Estrany, J., Balandier, P., Gomez, R., & Lucas-Borja, M.E. (2017). Regeneration of three pine species in a Mediterranean forest: A study to test predictions from species distribution models under changing climates. Science of the Total Environment, 584-585, 78-87. doi: 10.1016/j.scitotenv.2017.01.150.

[35] Gumeniuk, V., Holiaka, D, Soshenskiy, O., & Koren, V. (2021). Effects of surface fires on Scots pine forests of the Poliskyi Nature Reserve. Forestry Ideas, 27(1(61)), 3-18.

[36] Order of the State Committee of Forestry of Ukraine No. 260 “On Approval of the Instruction on Design, Technical Acceptance, Accounting and Quality Assessment of Forestry Facilities”. (2010, August). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1046-10#Text.

[37] Ribeiro, S., Cerveira, A., Soares, P., & Fonseca, T. (2022). Natural Regeneration of maritime pine: A review of the influencing factors and proposals for management. Forests, 13(3), article number 386. doi: 10.3390/f13030386.

[38] Senf, C., Buras, A., Zang, C.S., Rammig, A., & Seidl, R. (2021). Excess forest mortality is consistently linked to drought across Europe. Nature Communications, 11, article number 6200. doi: 10.1038/s41467-020-19924-1.

[39] Valeriano, V., Gazol, A., Colangelo, M., & Camarero, J. (2021). Drought drives growth and mortality rates in three pine species under Mediterranean conditions. Forests, 12(12), article number 1700. doi: 10.3390/f12121700.