Український журнал лісівництва та деревинознавства

Досліджено, що з початку XIX ст. деградація соснових деревостанів набуває величезного масштабу на всіх континентах. В Україні за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України середня річна температура з початку XX ст. зросла більш ніж на 2оС, зокрема на 1,2оС за останні 30 років. Останніми роками кількість днів із максимальними температурами влітку понад 35оС та 40оС зросла майже вдвічі, тобто йдеться про екстремальні погодні явища. На більшій частині України вже спостерігається тенденція до посилення посух, збільшення пожежної небезпеки, повторюваності років, упродовж яких насадження зазнаватимуть водного стресу, ураження шкідниками, а також деградації лісових екосистем загалом унаслідок збільшення кількості та тривалості спекотних періодів. Визначено, що при дослідженні зв’язку між зміною клімату і радіальним приростом сосни використовують дендрохронологічні методи. Основними методами дослідження радіального приросту є взяття кернів на висоті 1,3 м із двох протилежних радіусів, для унеможливлення впливу на радіальний приріст випадкових факторів. Ширину річних кілець визначають за допомогою установок для дендрохронологічних досліджень, з автоматичною реєстрацією даних. Дані величин річних кілець обробляють за програмами Міжнародного банку даних деревних кілець (ITRDB). Для синхронізації рядів зі встановленням календарного року утворення кожного річного приросту використовують спеціалізовану програму COFECHA. Виявлено, що ріст сосни звичайної лімітується зволоженням клімату та наявністю достатньої кількості вологи у ґрунті, проте у разі екстремальних температур все одно зберігається негативний тренд щодо всихання насаджень

дендрохронологія, патологічні процеси лісу, кліматичні зміни, сосна, радіальний приріст