Вуглецедепонувальна здатність лісових фітоценозів слугує одним із базових критеріїв потенційних можливостей забезпечення низьковуглецевого розвитку країни та виконання міжнародних зобов’язань у контексті Паризької кліматичної угоди. Інформаційною базою дослідження слугувала інформація з бази даних ВО «Укрдержліспроєкт», що містить повидільну таксаційну характеристику деревостанів Київщини, а також система математичних моделей для кількісного оцінювання фітомаси й мормаси лісів. У результаті встановлено кількісні значення обсягів органічного вуглецю у фітомасі та мортмасі лісів Київської області та м. Києва. Загальний обсяг вуглецю, акумульований у рослинній біомасі лісів регіону, становить 61,8 млн т, з яких 60 % припадає на соснові деревостани. Частка вуглецю, накопиченого у мортмасі лісів Київщини, складає 10,5 %. Найвищою щільністю депонованого вуглецю на одиниці площі характеризуються ясеневі та дубові насадження з показниками 10,08 і 9,921 кг∙(м2)-1 відповідно. Понад 40 % органічного вуглецю акумульовано у рослинній біомасі деревостанів І класу бонітету, які переважно ростуть у порівняно бідних лісорослинних умовах (суборах). Рекреаційно-оздоровчі та захисні ліси регіону мають найвищі показники щільності органічного вуглецю на одиниці площі – 10,53 та 10,49 кг∙(м2)-1 відповідно. Серед об’єктів природно-заповідного фонду домінантні позиції за обсягами досліджуваного показника належать заказникам – 82,7 %, ще близько 8 % припадає на національні природні парки. У загальній структурі вуглецемісткості мормаси (6,5 млн т) понад 60 % становить лісова підстилка. Водночас вуглецемісткість мормаси насаджень хвойних деревних видів складає 4,1 млн т, або 62,9 %. Одержані в процесі дослідження результати слугуватимуть інформаційною основою для формування стратегії регіонального низьковуглецевого розвитку
біомаса, вуглець, депонування, екологічний моніторинг, мортмаса, насадження, фітомаса