Густота насаджень залишається донині дискусійним питанням, яке потребує прак- тичного вирішення у частині оптимального зрідження насаджень без значної втрати кількісної продуктивності стовбурового запасу деревини та стійкості лісостанів. Лише в результаті цілеспрямованих зусиль можуть бути досягнуті закономірності природного зрідження або процесу саморегуляції складних біологічних систем, до яких належить ліс. Природне зрідження деревостанів – надзвичайно складний багатофакторний процес, до прояву якого долучаються кліматичні, ґрунтові, біологічні умови та безліч іншого взаємовпливу. У лісових біогеоценозах едифікаторна роль належить основному деревному намету. Цей ярус уособлює групу видів дерев у фітоценозі, яка визначає його структуру та певною мірою склад. У цьому дослідженні функціональне навантаження запропоновано оцінювати показником напруженості життєвого простору насадження. Оскільки сосна звичайна – це один із поширених едифікаторів, який широко використовують під час створення протиерозійних насаджень на ґрунтах різного ступеня змитості, обґрунтування показника напруженості здійснено на її прикладі. Наведено формулу розрахунку показника напруженості життєвого простору, що характеризує умови місцезростання насадження. Показник напруженості життєвого простору являє собою відношення середньої висоти насаджень до їхньої абсолютної повноти. Перевірку цього показника здійснено з використанням таблиць ходу росту, які висвітлюють закономірності будови деревостанів. Проведено графічну інтерпретацію статичного дослідження деревостанів. Якщо значення показників напруженості збігаються із кривою розподілу, яку отримано за стандартними таблицями сум площ поперечних перерізів деревних стовбурів повнотою 1,0, це свідчить про оптимальне використання насадженнями життєвого простору. Значення показників, розміщених над кривою, вказують на напружене використання життєвого простору. Значення показників розміщені під кривою – на неповне використання життєвого простору. Для успішного вирощування протиерозійних насаджень досить високої продуктивності та зручності здійснення контролю за їхнім станом у пригоді може стати застосування запропонованого показника.
оцінка стану насаджень, лісове середовище, біологічна стійкість, зрідження деревостану, хід росту, середня висота, абсолютна повнота