Український журнал лісівництва та деревинознавства

Багатовікові дерева є не тільки пам’ятками природи, а й об’єктом біологічних, генетичних та екологічних досліджень. На території України найчисельнішою групою багатовікових дерев поряд із представниками роду Quercus L. є Tilia L. Проведення генетичного аналізу багатовікових дерев липи дасть змогу оцінити генетичний поліморфізм між різними представниками одного і того самого виду, здійснити пошук еталонних співтовариств і створити генетичні карти в межах певного виду. Серед методів молекулярного ДНК-маркування набули широкого поширення, зокрема, SSR-маркери. Для оцінювання поліморфізму Tilia cordata L. використано 6 SSR-маркерів (Tc5, Tc915, Tc920, Tc927, Tc937, Tc963). Висвітлено основні етапи та результати ПЛР-методики для проведення генетичного аналізу багатовікових лип за допомогою SSR-маркерів та визначення генетичного поліморфізму між ними. Розроблено власну універсальну SSR-ПЛР-тест-систему для ДНК-ідентифікації генотипів багатовікових лип. За результатами SSR-генотипування отримано ДНК-профілі для шести зразків історично цінних та багатовікових дерев Tilia cordata L. віком 400–1000 років. На основі даних мікросателітного аналізу здійснено оцінку генетичних взаємозв’язків та рівня генетичного різноманіття вибраних генотипів. У результаті ПЛР отримали алелі очікуваних розмірів. Відповідно до розрахованого значення індексу поліморфності локуса (РІС), найбільш поліморфним виявився маркер Tc920, PIC становить 0,72, найнижче значення генетичних дистанцій – 1,73. За результатами досліджень 6 зразків липи дрібнолистої за SSR-маркерами визначено молекулярно-генетичний поліморфізм у всіх досліджуваних зразках. Проведений аналіз показав, що досліджувана вибірка характеризувалась низьким рівнем генетичного поліморфізму, що може бути наслідком використання обмеженої кількості батьківських форм у селекційному процесі або генетично близьких форм.

поліморфізм, Tilia cordata L., багатовікові дерева, ДНК-маркери