Види роду Berberis L. – перспективні плодові, лікарські, медодайні та декоративні рослини, які донедавна широко культивували в Україні та світі. Виявлення причетності цих рослин до поширення іржастих грибів (Puccinia graminis Pers.) призвело до різкого скоро- чення культури барбарисів. Однак ступінь ризиків розвитку іржастих грибів на різних за походженням видах культивованих барбарисів досі залишається невизначеним. Ми дослідили ризики розвитку Puccinia graminis на культивованих видах барбарисів різного географіч- ного походження в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету та в деяких інших колекціях інтродуцентів на території Чернівецької області. Розвиток іржастих грибів вивчали за ступенем ураження листків барбарисів, відповідно до рекомендацій В. М. Андросової, В. К. Купріянової та О. Н. Антонової. За період спостережень сту- пінь ураження листків барбарисів не перевищував 12–15 %. Встановлено залежність розвитку грибів на барбарисах від географічного походження видів і погодних умов квітня–травня, коли Puccinia graminis активно розвивається і поширюється. Найбільш стійкими до іржастих грибів є види південнокитайського (східноазіатського) регіону. Найбільшу уразливість встановлено у видів барбарисів із Гімалаїв, Середньої Азії та Європи. Визна- чено три групи видів за показником стійкості до іржастих грибів: цілком стійкі (B. beaniana, B. brachypoda, B. dasystachya, B. dielsiana, B. gagnepainii, B. gilgiana, B. holstii, B. thunbergii), порівняно стійкі (B. аetnensis, B. аggregata, B. аngulosa, B. сircumserrata, B. lycium, B. oblonga, B. orthobotrys, B. spathulata) та нестійкі до ураження (B. аemulans, B. аlksuthiensis, B. аmurensis, B. аristata, B. сoreana, B. dielsiana, B. edgeworthiana, B. giraldii, B. integerrima, B. laxiflora, B. notabilis, B. regeliana, B. reticulata, B. vulgaris). 16 видів барбарисів рекомендовано впрова- джувати в культуру, використовувати в декоративному озелененні та створювати спеціалізовані плантації сировинного призначення. Культивування інших видів потребує певних обмежень (наприклад, лісопаркового оточення) для захисту зернових ланів.
гриби, телейтоспори, базидіоспори, барбариси, озеленення, хлібні злаки