Узагальнено досвід у питанні опису форми деревного стовбура. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю врахування індивідуальних особливостей стовбурів за точності прогнозу діаметрів за математичною моделлю твірної. Мета проведених досліджень полягає у виявленні залежності збігу стовбурів від рангів, які вони займають у деревостанах. На основі дослідних даних, зібраних у штучних насадженнях Полісся, проаналізовано залежності зміни форми стовбурів берези повислої (Betula pendula Roth.). Для аналізу збігу стовбури модельних дерев було поділено на вісім зон за відносними висотами. Збіг кожної зони визначали як тангенс кута нахилу прямої, що з’єднує дві послідовні точки на стовбурі. Масив даних перевірено на наявність дерев нетипової форми, які було вилучено з подальших досліджень. Проведено ранжування модельних дерев за середніми діаметрами пробних площ, природними ступенями товщини та узагальненими рядами розподілу кількості дерев у березових насадженнях України. Здійснено статистичний і графічний аналіз динаміки зміни тангенса кута нахилу апроксимуючої прямої за зонами та рангами. Виявлено різницю характеру збігу у верхній частині стовбурів різних рангів. За допомогою t-тесту на 5-відстоковому рівні значущості підтверджено гіпотезу про відмінності збігу у групах стовбурів з рангами ≤60 % та >60 % на відносній висоті 0,5h–0,85h. Зокрема, стовбури вищих рангів виявились більш збіжистими, на відміну від дерев із рангом ≤60 %, які характеризуються більшою повнодеревністю. Встановлена відмінність форми може пояснюватись висотою початку та протяжністю крони у дерев різних рангів. Отримані результати можна застосовувати для підвищення точності математичних моделей твірних шляхом калібрування їхніх параметрів за відповідними рангами стовбурів.
твірна деревного стовбура, зональна апроксимація, ранги дерев, висота крони, t-критерій