Український журнал лісівництва та деревинознавства

Комплексне оцінювання лісових горючих матеріалів (ЛГМ) є основою планування протипожежних профілактичних заходів на території лісового фонду, а їх класифікація потрібна для прогнозування розвитку пожеж та оцінювання ризику виникнення пожеж. У статті наведено результати дослідження запасів наземних ЛГМ, які формуються в умовах свіжих і вологих борів і суборів Західного Полісся України. Дослідження запасів наземних горючих матеріалів виконували в розрізі груп ЛГМ відповідно до класифікації М. П. Курбатського (І – мохи, лишайники і дрібні рослинні рештки; ІІ – лісова підстилка; ІІІ – трав’яна рослинність і напівкущі). За результатами дослідження встановлено закономірності накопичення наземних ЛГМ у соснових лісах, зокрема залежність їх запасів від віку насадження, його повноти, типу лісорослинних умов та особливостей проведення лісогосподарських заходів. Встановлено, що абсолютні значення запасів ЛГМ зростають зі збільшенням віку насаджень, проте відносні значення запасу різних груп вказують на їх сталість, зокрема, в середньому запас І групи ЛГМ становить 13,4 %, ІІ групи – 85,2 %, ІІІ групи – 1,4 % їх сумарного запасу. Мінливість запасу ЛГМ ІІ групи становить 4,1 %, І групи – 27,7 % і ІІІ групи – 49,5 %. Загальний запас ЛГМ на зрубі є вищим порівняно зі вкритими лісом ділянками, зокрема, загальна маса І–ІІІ груп ЛГМ на зрубі вища у 1,2 разу, ніж у стиглих і перестійних соснових насадженнях. Запас наземних ЛГМ у незімкнутих лісових культурах вищий, ніж відповідний середній запас у молодняках, у 2,6 разу. На основі дослідних даних встановлено, що розвиток пожежі та її вид визначається вологістю та просторовою структурою переважно ІІ групи ЛГМ.

лісові горючі матеріали, лісові пожежі, пожежна небезпека, Західне Полісся України