Дослідження продуктивності лісів вимагає розробки нормативів для оцінювання динаміки таксаційних показників модальних деревостанів основних лісотвірних деревних видів. Таблиці ходу росту переважно складають на типологічній, бонітетній або комбінованій основі. При цьому важливо розподілити досліджувані насадження на групи, які належать до одного природного ряду розвитку. Насамперед, важливим кроком є встановлення, для яких насаджень за походженням і складом потрібно складати таблиці ходу росту для модальних деревостанів. Використовуючи повидільну базу даних ВО «Укрдержліспроект», проведено статистичне обґрунтування виділення однорідних за складом і походженням груп деревостанів. За допомогою методів дисперсійного аналізу для показників середньої висоти, середнього діаметра та запасу на 1 га встановлено однорідні групи деревостанів у розрізі панівних хвойних і м’яколистяних деревних видів. При цьому було використано ранговий однофакторний H-критерій Краскела–Воллеса, медіанний критерій і критерій впорядкованих альтернатив Джонкіра–Терпстра при дослідженні хвойних деревостанів, а також порівняння середніх за допомогою t-критерію Стьюдента та критерію Левене при дослідженні середніх таксаційних показників м’яколистяних деревостанів. У всіх розрахованих критеріїв перевіряли нульову гіпотезу щодо подібності або відмінності досліджуваних груп деревостанів. У результаті аналізу розрахованих показників і структури деревостанів досліджуваних деревних видів за складом та походженням було виділено чотири групи насаджень сосни та ялини, а також по дві – берези та вільхи. В подальшому складання таблиць ходу росту модальних деревостанів, а також інших лісотаксаційних нормативів доцільно здійснювати в розрізі отриманих груп та динамічних бонітетних шкал.
склад деревостану, походження насадження, дисперсійний аналіз, біометричні показники, критерій Стьюдента, критерій Краскела-Воллеса, критерій Джонкіра-Терпстра, критерій Левене