Український журнал лісівництва та деревинознавства

У цій статті розглянуто значення рослин у оформленні українських народних свят. Сьогодні є доволі актуальним відродження традицій та обрядів, які з давніх- давен формували наші пращури. Метою дослідження є визначення асортименту рослин, придатних для оформлення традиційних українських свят, аналізування значень рослин-символів та їхньої колористики, надання проектних пропозицій щодо формування фітокомпозиційних елементів для оформлення дня Святої Трійці. Квітчання тісно пов’язане з природними циклами та календарною обрядовістю, а його витоки сягають глибокої давнини. Укладання флористичних композицій становить особливий вид творчої діяльності, оснований на художньому застосуванні здебільшого природної сировини. Народні флористичні композиції, задіяні в обрядах календарного циклу, перебували в оселі лише деякий, визначений звичаєм час, проте поновлювалися тієї ж пори щороку, зберігаючи сталість форм. Квітчання було й залишається засобом відокремлення святкового від буденного, підкреслює особливість свята, створює урочистість. Для застосування теоретичних знань на практиці було обрано свято літнього періоду – свято Святої Трійці. Воно проходило у Національному музеї народної архітектури та побуту України (м. Київ). Учасниками свята були студентки Національного університету біоресурсів і природокористування України. Пропозиції щодо оформлення дня Святої Трійці були спрямовані на збереження традиційного асортименту рослин, який використовували з давніх-давен. Під час роботи були сформовані модельні фітокомпозиції, що притаманні цьому святу. При їх створенні було враховано значення рослин-символів і дотримано відповідної колористики. Перспективними є популяризація та визнання унікальності явища квітчання задля збагачення фонду української культури.

рослини-символи, квітчання, колористика, традиції