Український журнал лісівництва та деревинознавства

Процес проектування виробів із деревинноволокнистих плит, а саме плит MDF, вирізняється складністю через високу неоднорідність розподілу компонентів за об’ємом, що впливає на механічні властивості матеріалу. На сьогодні плити MDF використовують як робочі поверхні у кухонних гарнітурах, у меблях для ванних кімнат. Оскільки дедалі більшого поширення набувають конструкційні рішення із використанням тонких стільниць, необхідним є встановлення терміну служби робочих поверхонь різної товщини за експлуатації у кухонних приміщеннях і ванних кімнатах. Враховуючи кліматичні умови експлуатації стільниць, що впливають на довговічність, прогнозування якої базується на кінетичній теорії міцності, необхідним є визначення залежності стану в’яжучого, що застосовується у виготовленні плит MDF, від температури та тривалості її дії. З цією метою запропоновано у формулу розрахунку довговічності ввести коефіцієнт деструкції смоли, залежність якого від згаданих параметрів встановлено експериментальним шляхом. Коефіцієнт деструкції смоли визначено за втратою її маси під час впливу температури у діапазоні 20–90 °С упродовж 0,08–5 год. Отримано адекватне за критерієм Фішера рівняння регресії, аналіз якого дав змогу визначити негативний сильний вплив обох факторів на деструкцію в’яжучого. Розрахунок теоретичної довговічності проведено за імітаційного навантаження плит MDF товщиною 10, 16 і 19 мм за різних за тривалістю кліматичних умов експлуатації. Для цього проведено розрахунки внутрішніх напружень, що виникають за рівномірного навантаження кухонної стільниці предметами вагою 20 кг за допомогою методу кінцевих елементів, реалізованого у програмі SolidWorks. Визначено, що отримані результати теоретичної довговічності кухонних стільниць з урахуванням старіння полімерного в’яжучого близькі до рекомендованих термінів експлуатації кухонних меблів, що становлять у середньому 15–20 років

плити MDF, кухонні стільниці, деструкція смоли, працездатність