Український журнал лісівництва та деревинознавства

Показано економічну ефективність залучення контейнерного садивного матеріалу для лісовідновлення в умовах свіжої діброви порівняно з лісовідтворенням шляхом висаджування сіянців із відкритою кореневою системою та висіву жолудів на прикладі досвіду лісовідтворення в держлісфонді державного підприємства «Смілянське лісове господарство» Черкаської обласного управління лісового і мисливського господарства. Завдяки своєму кращому розвитку контейнерні рослини дуба звичайного домінують над трав’яною рослинністю, менше хворіють, не зазнають стресу при висаджуванні на ділянках лісопоновлення та, отримуючи додатковий об’єм ґрунтового й світлового живлення, уже упродовж першого вегетаційного періоду дають приріст по висоті 25–40 см, що дає змогу суттєво скоротити кількість річних доглядових робіт за лісовими культурами та забезпечити уже на 4-й рік переведення лісових культур до категорії вкритих лісом земель за рахунок відсутності відпаду і зменшення видатків на доповнення лісових культур, яке необхідно проводити за традиційних способів поновлення лісу. Собівартість створення лісових культур контейнерним садивним матеріалом уже на 2-й рік після їх закладки за рахунок зменшення затрат на проведення доглядових робіт і доповнення є на 30,5 % нижчою порівняно з собівартістю закладки лісових культур посівом жолудів та на 11,4 % – порівняно з застосуванням традиційного садивного матеріалу.

економічна ефективність, лісовідновлення, дуб звичайний, контейнерний садивний матеріал, річні доглядові роботи, приживлюваність, вкрита лісом площа