Починаючи з 1990-х років, догляд за наявними осушувальними системами не проводять. Наслідком цього є повторне заболочення осушених земель, погіршення водно-фізичних властивостей ґрунтів та розвиток деградаційних процесів, що призвело до погіршення стану лісових насаджень у низці державних лісогосподарських підприємств. Дані проведеного кореляційного аналізу між динамікою площ сільськогосподарських угідь із різним рівнем ґрунтових вод за період 1990–2011 рр. та площ вибіркових санітарних рубок у лісах, що до них примикають, свідчать, що в умовах Середино-Будського адміністративного району (ДП «Середино-Будське ЛГ») зміна площ сільськогосподарських угідь із рівнем ґрунтових вод 0,75–1,25 м сприяє прямій зміні площ санітарних рубок на 3–5 рік, а з рівнем ґрунтових вод 0,5–0,75 – оберненій, із максимумом на четвертий рік. В умовах північної частини Конотопського адміністративного району (ДП «Конотопське ЛГ») при збільшенні площ угідь із рівнем залягання ґрунтових вод 1,25– 1,5 м стан насаджень покращується і обсяги вибіркових санітарних рубок знижуються, і навпаки, коли збільшуються площі угідь із високим рівнем ґрунтових вод, через 2–3 роки стан насаджень погіршується.
осушувальна меліорація, ґрунтові води, санітарні рубки