Для лісівничої, як і для більшості біологічних наук, завжди було проблемою класифікувати лісові насадження за певною ознакою, яка б дала змогу розділити їх на певні однорідні групи, зменшивши при цьому варіацію основних таксаційних показників. На основі повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 1 січня 2011 року було проведено аналіз поширення основних твердолистяних лісотвітних порід за типами лісорослинних умов. Було пораховано основні середні таксаційні показники для дубових, букових, грабових та ясеневих деревостанів та проведено детальний аналіз зростання цих порід окремо в кожному трофотопі та гігротопі. Дослідження показали, що твердолистяні деревні породи надають перевагу зростанню у багатих за родючістю та свіжих або вологих за вологістю ґрунтових умовах (найбільш поширеними є умови D2, D3, С2 та С3). Проведено розрахунок та аналіз дисперсій випадкових величин для основних таксаційних показників (середні висота і діаметр, запас на 1 га) для найпоширенішого класу віку. За результатами проведених порівнянь прийнято рішення про можливість використання типу лісорослинних умов як класифікуючого показника при моделюванні ходу росту деревостанів.
твердолистяні деревостани, тип лісорослинних умов, дисперсія