Український журнал лісівництва та деревинознавства

Показано, що 24-річні культури сосни звичайної на намивних пісках зростають за ІІІ–V класом бонітету, а сіянці сосни, висаджені на лісокультурну площу через 3 роки після залісення пісків, не здатні приймати участь у формуванні основного намету в соснових деревостанах. Незважаючи на те, що на час обстеження, на лісокультурній площі збереглось на 28 % більше саджанців сосни 21-річного віку (5,1 тис. шт. на 1 га), їхні таксаційні показники поступались 24-річним: за висотою стовбурців – на 43 %; за діаметром стовбурів – на 70 %. При цьому, саджанці 24-річного віку займали домінантне положення у насадженні. Вони зростали за III класом бонітету. Саджанці сосни, що представляли 21-річну частину деревостану потрапили під намет 24-річних саджанців, а показники їхнього росту за висотою відповідали лише V класу бонітету. Дослідження фракційного складу біомаси показало, що у 24-річному деревостані, сосна звичайна накопичила 92 т на 1 га загальної біомаси. При цьому, частка біомаси, що належала 24-річним саджанцям становила 87 % і лише 13 % – належало 21-річним саджанцям, що свідчить про недоцільність створення на піщаних літоземах насаджень сосни звичайної з висаджуванням її сіянців на лісокультурну площу з інтервалом через 3 роки та вказує на неефективність доповнення 3-річних культур сосни 1-річними сіянцями сосни.

піски, сосна звичайна, сіянець, саджанець, біомаса.