Український журнал лісівництва та деревинознавства

Деревинноволокнисті плити середньої щільності широко використовуються у будівництві (виготовлення ламінованих підлог і стінових панелей, різноманітних балок перекриття та ін.) та у меблевому виробництві (виготовлення фасадів та конструктивних елементів корпусу). Для проведення дослідження було використано стенд на базі розривної машини Р-5. У статті наведено результати експериментального дослідження довговічності деревинноволокнистих плит середньої щільності (плит MDF), на основі яких було запропоновано математичну (регресійну) модель для прогнозування довговічності плит MDF. Отримані результати прогнозу ресурсу довговічності плит MDF за регресійною моделлю було порівняно з результатами розрахунків за термоактиваційною (кінетичною) теорією міцності. Зроблено висновок про те, що термоактиваційна та регресійна моделі адекватно описують довговічність матеріалу, однак принципова відмінність кінетичної моделі від регресійних полягає в тому, що вона об‟єднує вплив на довговічність не тільки зовнішніх факторів, а саме навантаження і температуру, а й термоактиваційні параметри, які характеризують внутрішній, енергетичний потенціал. Тому термоактиваційна модель більш інформативна і дає змогу дослідити поведінку матеріалів під час навантаження залежно від їхніх енергетичних властивостей.

плити MDF, ресурс довговічності, математична модель, термоактиваційна теорія міцності